Координати: 49°26′25″ пн. ш. 38°36′31″ сх. д. / 49.44028° пн. ш. 38.60861° сх. д. / 49.44028; 38.60861

Грицаївка (Сватівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:38, 10 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 10 грудня 2021, заснована на цій версії.
село Грицаївка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Білокуракинський
Рада Білокуракинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA44100010030054015
Облікова картка Грицаївка 
Основні дані
Засноване 1600 р.
Населення 138[1]
Площа 1,234 км²
Густота населення 111,83 осіб/км²
Поштовий індекс 92241
Телефонний код +380 6462
Географічні дані
Географічні координати 49°26′25″ пн. ш. 38°36′31″ сх. д. / 49.44028° пн. ш. 38.60861° сх. д. / 49.44028; 38.60861
Середня висота
над рівнем моря 		146 м
Водойми р. Козинка
Відстань до
районного центру 		14 км
Найближча залізнична станція Білокуракине
Місцева влада
Адреса ради 92241,
Луганська область,
Білокуракинський район,
с. Бунчуківка,
Телефон: 96556
Карта
Грицаївка. Карта розташування: Україна
Грицаївка
Грицаївка
Грицаївка. Карта розташування: Луганська область
Грицаївка
Грицаївка
Мапа
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Грицаївка.

Грицаї́вка — село в Україні, у Білокуракинській селищній територіальній громаді Білокуракинського району Луганської області.

Площа села 132 га.[2]

Історія

Село засноване козаками-переселенцями на початку XVII століття. Заселення цих земель наприкінці XVII — початку XVIII століть відбувалося за участі Острозького та Ізюмського полків. Люди приходили й самочинно в цей край на промисли: займалися рибальством, полюванням, бджільництвом. Стосунки українських «уходників» і царської сторожової служби були не безхмарними. Нові хвиля повстань в Україні і їх поразки змушували козаків і селян шукати свого притулку на Слобідській Україні.

На початку XVIII століття, після азовських походів Петра I ці землі були віддані князю Борису Куракіну. Його син Олександр Куракін у 1730—1760 роках розводив на цих землях овець та велику рогату худобу, давав притулок кріпакам-утікачам з України та Росії, козакам з Чернігівської губернії, заради заселення спустошених придушенням повстання Булавіна земель[2].

1804 року в селі по лівому боку яру налічувалось 12 дворів[3].

Під час Голодомору 1932—1933 років за архівними даними в селі загинуло 227 осіб[4].

У роки німецько-радянської війни село було окуповане німецько-італійськими військами з липня 1942 по січень 1943 року. Під час Острогозько-Россошанської наступальної операції частинам Південно-Західного фронту Червоної армії була поставлена задача вийти 18 січня 1943 року на лінію Шахове — Нагольна — Дем'янівка — Грицаївка — Гайдуківка. 25 січня 1943 року бійці 267 стрілецької дивізії вийшли на рубіж Грицаївка — Струнівка — Гайдуківка[5].

Населення

Населення становить 79 осіб, 36 дворів[2].

Вулиці

У селі існують вулиці: Дорожня, Жовтнева, Зарічна, Лісна, Першотравнева, Підгірна.

Економіка

За радянських часів землі села належали колгоспу імені Кірова з центральною садибою в селі Бунчуківка. Колгосп мав 6046 га сільгоспугідь, з них 3735 га ріллі. Головами колгоспу були: 1962—1975 — Вітер Іван Григорович; 1975—1997 — Греков Олександр Іванович[2]. Господарство спеціалізувалось на відгодівлі великої рогатої худоби. Колгосп був нагороджений іменним прапором від імені ЦК КПРС, Верховної Ради СРСР та ВЛКСМ.

Транспорт

Село розташоване за 17 км від районного центру і за 17 км від залізничної станції Білокуракине на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова[2].

Культура

Пам'ятники

Див. також

Примітки

  1. ↑ За Всеукраїнським переписом 2001 року.
  2. ↑ а б в г д Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
  3. ↑ (рос.) Экономические примечания на Старобельский уезд, 1804 / Сост. С. А. Сычева. — Х., 2008. — 168 с.
  4. ↑ Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область. [Архівовано 25 серпня 2010 у Wayback Machine.] — Луганськ: Янтар. — 2008. — 921 с.
  5. ↑ (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону».

Література

Посилання


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грицаївка_(Сватівський_район)&oldid=34043858