Постолівка (Чортківський район)
| село Постолівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Рада | Постолівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA61060130110090207 |
| Облікова картка | Постолівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1574 |
| Населення | 1 363 |
| Територія | 3.577 км² |
| Густота населення | 381.05 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48236 |
| Телефонний код | +380 3557 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°12′14″ пн. ш. 26°05′59″ сх. д. / 49.20389° пн. ш. 26.09972° сх. д.Координати: 49°12′14″ пн. ш. 26°05′59″ сх. д. / 49.20389° пн. ш. 26.09972° сх. д. |
| Водойми | Гнила |
| Відстань до районного центру |
18 км |
| Найближча залізнична станція | Хоростків |
| Відстань до залізничної станції |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48236, с. Постолівка |
| Сільський голова | Шмолалюк Ярослав Зіновійович[1] |
| Карта | |
  Постолівка | |
 Постолівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Постолі́вка — село Гусятинської селищної громади. Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнила, на сході району. Центр сільради. До Постолівки приєднано село Раків Кут в 1954 р.
Населення — 1341 особа (2007).
Географія
Через село тече річка Черниця.
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, підкарпатської культури шнур. кераміки, західноподіл. групи скіфського часу і давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1546. В люстраційних записах 1564 р. вказано, що в селі Постолівці (Pvstolvka) руський воєвода збудував двір (dworzecz) на острові, який омивають води ставка на ріці Срібна Липа, для заховування худоби; там же є сіножать і фільварок[2] (Т.1, с. 105).
Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.
Під час німецько-радянської війни через Постолівку, у липні місяці 1943 року проходило партизанське з'єднання Сидора Ковпака.
Пам'ятки
Є церква Різдва Іоана Хрестителя (1844, мурована), костьол (1904 р., мур.), капличка (1992).
Споруджено меморіальний комплекс полеглим у 2-й світовій війні (1995), насипано символічну могилу УСС (1991).
Каплиця святих апостолів Петра і Павла
У 1890 році за кошти Михайла Семенського збудовано неоготичну римсько-католицьку каплицю.
У 1923 році святиню відновили, ймовірно, яку пошкодили під час Першої світової війни.
Нині — у стані руїни.[3]
 |
 |
 |
 | |||||||
Руїни костелу Св.Петра і Павла та їх фігури на фасаді
| ||||||||||
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.
Видатні люди
У Постолівці народилися:
- Євген Барвінський- український історик, архівіст, бібліограф ,
- громадський діяч Т. Кісь.
- лікар УГА Євген Гайдукевич, помер на Різдво 1920 у Жмеринці від тифу.
- Євген Побігущий-Рен (1901-1995), український військовик, полковник УНА, виховник Пласту і СУМ, член УВО і ОУН.
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Жерела до історії України-Руси. Том 01. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 1. Люстрації земель Галицької і Перемиської - Михайло Грушевський - Тека авторів - Чтиво. Чтиво. Процитовано 5 березня 2016.
- ↑ Постолівка. Колишня каплиця cвв. Апп. Петра і Павла // Костели і каплиці України.
Література
- М. Бігус, В. Уніят. Постолівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 122. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання
| ||||||||