Божиків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Божиків
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Рада Саранчуківська сільська громада
Облікова картка Божиків 
Основні дані
Засноване 1455
Населення ▼ 528 (2014)
Площа 2,6 км²
Густота населення 257,60 осіб/км²
Поштовий індекс 47535
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°19′00″ пн. ш. 24°59′20″ сх. д. / 49.31667° пн. ш. 24.98889° сх. д. / 49.31667; 24.98889Координати: 49°19′00″ пн. ш. 24°59′20″ сх. д. / 49.31667° пн. ш. 24.98889° сх. д. / 49.31667; 24.98889
Середня висота
над рівнем моря 		270 м[1]
Водойми р. Золота Липа, р. Літятинський потік
Відстань до
обласного центру 		64 км[2]
Відстань до
районного центру 		17 км[3]
Найближча залізнична станція Рибники
Відстань до
залізничної станції 		7 км
Місцева влада
Адреса ради 47535, Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Божиків[4]
Сільський голова Щур Володимир Остапович[4]
Карта
Божиків. Карта розташування: Україна
Божиків
Божиків
Божиків. Карта розташування: Тернопільська область
Божиків
Божиків
Мапа
Мапа

CMNS: Божиків у Вікісховищі

Бо́жиків (1964—1990 роки — Привітне) — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Божиківської сільської ради, якій підпорядковувалися села Божиків, Волощина, Квіткове і хутори Слобідка, Лози. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Саранчуківської сільської громади [5]

Населення становить 528 осіб (2014).

Географія

Розташоване на правому березі річки Золота Липа, у яку впадає річка Літятинський потік. Дворів — 241[6]. У селі є вулиці: Вічна, Криві, Лози, Нова, Островець, Скаскова, Слобідка, Центральна та Шумлянецька[7].

На південний захід від села розташований ботанічний заказник «Кизилові гаї».

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Божиків розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Божикова
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,1 0,4 5,4 13,4 19,3 22,5 23,8 23,2 19,0 13,1 5,9 1,0 12
Середня температура, °C −4,2 −2,6 1,7 8,5 13,9 17,2 18,5 17,8 13,9 8,5 2,9 −1,6 7
Середній мінімум, °C −7,2 −5,5 −2 3,6 8,6 11,9 13,2 12,4 8,8 4,0 0,0 −4,1 3
Норма опадів, мм 31 30 32 50 77 91 95 70 55 38 36 39 644
Джерело: climate-data.org

Історія

Символічна могила Борцям за волю України в Божикові

Перша писемна згадка — 1443 року[8]. Вже тоді село славилось своїми ставами. У 1444 році згаданий дідич села Івасько,[9] його брати Васько та Олехно.[10] Друга дружина Грицька Кердейовича Ядвіґа підписувалась з Бережан та Божикова.[11]

У XV століття село належало магнату Мартину Свірзькому зі Свіржа.

У середині XV століття в «Актах гродських Галицької землі» згадується й сільська церква.

Ян Непомуцен Топач Копичинський у 1787 році набув право власності (посідання) на частину маєтку в Божикові.[12]

У XVIII—ХІХ століттях маєток у Божикові належав шляхетським родинам Мошинських, Янковських, від початку 1880-х років — єврейському промисловцю з Підгаєць Іро Лілієнфельду, близько 1892 року перейшло у власність вихреста Людвика Сломніцького, згодом його сина Броніслава. Останнім власником фільварку у 1930-х роках, по смерті Броніслава Сломніцького, була його вдова Дорота Сломніцька, яка одночасно володіла й кількома селами на Теребовельщині (Тютьків, Дарахівка).

У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.

На хуторі Лози відбувся останній відомий бій бойової групи УПА 14 квітня 1960 року (група Перегінця-Пальчак-Цетнарського).

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[13].

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[14]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,55
російська 0,45

Політика

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[15].

Релігія

У селі є дві парафії УГКЦ, ПЦУ (раніше УАПЦ) та громада Адвентистів сьомого дня.

У 2012 році з 470 осіб 170 були греко-католиками, 270 осіб належали до УАПЦ та 10 осіб були вірними Церкви АСД.

Парафія святого Миколая УГКЦ

Парафія святого Миколая УГКЦ належить до Бережанського деканату Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ. Парафія походить щонайменше з 1832 року. У 19 - на початку 20 століття парохами були: о. Іван Стеткевич (1832-1865), о. Іларій Стеткевич (1865-1901), о. Іван Дурбак (1901-1910), о. Григорій Стаськів (1910-1912), о. Епіфаній Роздольський (1912-1921), о. Ярослав Стеткевич (1921-1928), о. Ярослав Літинський (1928-1944), о. Григорій Кубай (1944-1956). У 1960-их роках церкву за вказівкою радянської окупаційної влади було зачинено. Відновлення греко-католицької парафії відбулося 1990 року. Відтак парохами були: о. Василій Івасюк (1990-1993), о. Володимир Заболотний (1993-1994), о. Василь Ярема (1994-1995), о. Роман Маслій (1995-1997), о. Ярослав Чайковський (1997-2005), о. Іван Соколовський (з березня 2005 року). Позаяк старий греко-католицький храм залишився за православною громадою, вірні УГКЦ спорудили новий храм святого Миколая. 2 грудня 2010 року митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк) освятив наріжний камінь під будівництво церкви. Освячення відбулося 23 жовтня 2011 року[16].

На парафії було дві єпископські візитації. Перша - у 1886 році кардиналом Сильвестром Сембратовичем. Друга - 9 січня 2012 року Тернопільсько-Зборівський митрополит архиєписком Василій Семенюк[16].

У 2012 році при парафії діяли[16]:

  • Вівтарна дружина (від 2005 року);
  • Матері в молитві (від 2011 року);
  • Недільна школа.

Парафія святого Микола ПЦУ

В травні 2015 року парафія УАПЦ Святителя Миколая Чудотворця перейшла до складу УПЦ КП.[17] А відтак - до ПЦУ.

Освіта та культура

Початкова школа й пам'ятник Тарасові Шевченку в Божикові

Діють Божиківський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І — ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад», народний дім, сільська бібліотека, відділення зв'язку.

Пам'ятки

Церква Миколая Чудотворця в Божикові

Є церква Миколая Чудотворця (1870; кам'яна), збереглися будівлі школи (друга половина ХІХ століття) та Народного дому (1926).

Встановлено кам'яний хрест на честь скасування панщини (1848) та 950- і 1000-літнього ювілеїв хрещення Руси-України; споруджено дві «фігури» Миколая Чудотворця (1934; кам'яна), пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям; насипана символічна могила Борцям за волю України (1990); відкрито меморіальну таблицю на честь поета-повстанця, уродженця села, Мирослава Кушніра (1997), пам'ятник Т. Шевченку (1999).

23 жовтня 2011 року посвячено нову греко-католицьку церкву святого Миколая.

Скульптура святого Миколая

Щойновиявлена пам'ятка історії[18]. Розташована між церквою і сільрадою, подвір'я О. Осадца[19].

Виготовлена 1934 року самодіяльними майстрами з каменю[19].

Постамент — 1х1 м, висота — 1,6 м; скульптура — висота 1,25 м[19].

Відомі люди

Народилися

  • Степан Буняк (нар. 1967) — український громадсько-політичний діяч. Викладач кафедр менеджменту Інституту економіки і менеджменту Львівської політехніки та державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола, громадсько-політичний діяч, мер Любіня Великого (2006—2010, 2010—2014 рр). Учасник Антитерористичної операції 06.09.2014 — 18.04.2016 р. 06.09.2014 — командир протитанкового взводу Батальйону територіальної оборони «Воля», ст. лейтенант. 28.01.2015 р — командир 2 мотопіхотної роти 3 ОМПБ 24 ОМБр. 05.03.2015 р присвоєно військове звання капітан. 29.04.2016 р — 08.07.2019  — голова Мостиської РДА. Обраний депутатом Львівської обласної ради в багатомандатному виборчому окрузі № 3 від політичної партії "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ" на чергових місцевих виборах 25.10.2020р
  • Михайло Зінь (1928 — 2007) — український науковець, професор і декан Віндзорського університету (Канада), автор численних підручників з бухобліку.
  • Марія Клячко (14 жовтня 1914 — 20 лютого 2003) — магістр Колумбійського університету (США), професор політології.
  • Кметик Володимир (21 червня 1903 — 8 липня 1983, Торонто) — випускник Лювенського католицького університету в Бельгії. Активіст «Пласту», діяч Ревізійного союзі українських кооператив. По війні опинився в Канаді.
  • Кудла Володимир (1920—1985, Віндзор, Канада) — громадсько-політичний діяч. Провідний член організацій Визвольного фронту, член Головного комітету підгайчан, меценат видавничого фонду.
  • Кушнір Мирослав Андрійович (12 вересня 1922 — листопад 1944) — поет, перекладач, публіцист, мемуарист. У партизанському загоні УПА, с. Добра
  • Семенів Остап Михайлович (нар. 1932) — інженер-економіст, кандидат економічних наук, доцент, автор 120 друкованих робіт, у тому числі чотирьох підручників і навчальних посібників, доцент кафедри менеджменту організацій Національного університету «Львівська політехніка».
  • Скасків Григорій Юрійович (28 лютого 1891 — 27 вересня 1938) — служив в австрійській армії уланом, також в УГА та армії УНР. Викладав історію України в Полтавській гімназії, видатний діяч УНДО 1920—1930-х років. Режисер аматорського театру, активіст товариств «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар».
  • Скасків Михайло (1914 — 24 липня 1944) — учасник національно-визвольних змагань.
  • Скасків Ярослав Григорович (24 червня 1922 — 19 липня 1944, с. Старі Стріличі) — керівник Юнацтва міста Львова (1941), Львівської області (1942), керівник Крайового проводу Юнацтва (від 1943). В червні 1944 року призначений тереновим провідником Львівщини, членом Крайового проводу ОУН. Посмертно нагороджений Срібним Хрестом заслуги УГВР (1945).
  • Стеткевич Іларіон Іванович (1833 — 7 лютого 1901) — греко-католицький священик, парох Божикова 1865—1901, декан Підгаєцький 1866—1901, член москвофільського товариства імені Михайла Качковського, «Народного Дому» у Львові та член повітової ради з 1860-х років, титулярний радник львівської митрополичої консисторії з правом користування крилошанськими відзнаками (1883), член виділу товариства «Руська бурса» у Бережанах (1883), засновник товариства «Народна торгівля» у Бережанах (1885), член бережанського Товариства будови і відновлення руських церков (1893), голова повітової «Просвіти» (1898). Ініціатор побудови церкви, створення читальні, кооперативи, райффайзенівки.
  • Тяжка Олександра Василівна (нар. 1937 — д. м. н., професор, зав. кафедрою педіатрії № 1 Київського Національного університету.
  • Фліссак Ярослав Антонович (нар. 1954) — директор департаменту з питань науки та гуманітарної сфери Рахункової палати України. «Заслужений економіст України» (2006).
  • Глинський Ярослав Миколайович — народився в с. Божиків. Доцент кафедри фізико-математичних наук. Від 1995 року працює на посаді доцента кафедри обчислювальної математики і програмування НУ «Львівська політехніка».

Перебували

Примітки

  1. ↑ Прогноз погоди в с. Божиків
  2. ↑ Маршрут «Божиків — Тернопіль»
  3. ↑ Маршрут «Божиків — Бережани»
  4. ↑ а б Божиківська сільська рада
  5. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 20 жовтня 2021.
  6. ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з лютого 2019]
  7. ↑ Пошук індексів | Укрпошта
  8. ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.114, № 1174
  9. ↑ № 1266
  10. ↑ Там само. — № 1272. — С. 121.
  11. ↑ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Cz. 1 t. 10, 1907. — S. 43. (пол.)
  12. ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 11. — 1907. — S. 125. (пол.)
  13. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  14. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  15. ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
  16. ↑ а б в Парафія с. Божиків. Церква святого Миколая // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 30. : іл. — ISBN 978-966-2061-29-1.
  17. ↑ На Тернопільщині Бережанське благочиння УАПЦ прийнято до складу УПЦ Київського Патріархату Архівовано.
  18. ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
  19. ↑ а б в Перелік пам'яток історії Тернопільської області не занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України // Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини.

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Божиків
Села
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Божиків&oldid=34072331