Генрик Сальвер
| Генрик Сальвер | |
|---|---|
| Народження | 1858 |
| Смерть | 1913 |
| Країна (підданство) | Республіка Польща Австро-Угорщина |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | історизм, модерн |
 Генрик Сальвер у Вікісховищі | |
.jpg)
Ге́нрик (Герш) Са́львер (Henryk Salver, деколи Salwer, 1858 Перемишль — 1913, Львів[1]) — архітектор.
Народився 1858 року в Перемишлі. Закінчив реальну школу. Протягом 1879—1884 років навчався на відділі будівництва у Львівській політехніці.[2] Працював у Львові, де мав власне проектно-будівельне бюро. Проживав на вулиці Дорошенка, 13. Член Товариства будівничих у Львові, а також Товариства для розвитку і прикрашення міста[3]. Співпрацював з Якубом Крохом і Юзефом Авіном. Неодноразово призначався присяжним у Львові.[4]. Був одружений з Феліцією (Фейґе, Фанні) Тілле Мешель. Мав з нею двох дітей — Мальвіну (Муху, Мішу) Сальвер (* 1895) і Кароля Сальвера (*1900)[1].
- Споруди у Львові
- Триповерховий житловий будинок на вулиці Кониського, 3 для Герша Гайльберґа (1891).[5]
- Вілла у швейцарському стилі з елементами ранньої сецесії на вулиці Ярославенка, 21 (1892).[6]
- 3-поверховий дім на вулиці Городоцькій, 55 (1894). Колишній готель «Панський».[7][8]
- Дім на вулиці Мартовича, 5 (1905—1906).[9]
- Будинок на вулиці Богомольця, 11а (1906).[10]
- Будинок на нинішній вулиці Глибокій, 16, на розі з вулицею Японською (1910, співавтор Ігнатій Віняж).[11]
- Будинок на вулиці Франка, 90 (1910).[12]
- Прибуткові будинки на вулиці Новий Світ (1905—1910, співавтор Якуб Крох).[12]
- Житловий будинок на вулиці Дорошенка, 14 у Львові (1911, співавтор Юзеф Авін).[13]
- Перші корпуси кондитерської фабрики «Hazet» на вулиці Заводській, 21-23 (1910–1912, нині «Світоч»). Було застосовано нові залізобетонні конструкції, а фасад відзначався геометричними лаконічними формами (1929 року перебудовано)[14]
- Будинок на вулиці Дніпровській, 8 (1912).[15]
- Реконструкція синагоги Бет Гамідраш на нинішній вулиці Санській, 5 (1912, спільно з Володимиром Підгородецьким).[16]
- Перебудова вілли на вулиці Каліча Гора, 24 у Львові у стилі неокласизцму (1929).[17]
Примітки
- ↑ а б «Henryk r Hersch Salwer». Сайт «Geni»/ Прочитано 21.10.2021
- ↑ Łoza S. Salver Henryk // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 267.
- ↑ Inseraty // Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów: Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 4, 10.
- ↑ Kroniczka z ostatniej chwili // Słowo Polskie. — 28 maja 1899. — № 125. — S. 5; Z Izby sądowej // Gazeta Lwowska. — 19 stycznia 1905. — № 14. — S. 4.
- ↑ Харчук Х. Вул. Кониського, 3 — житловий будинок. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Мешканці Снопкова і Софіївки — уславлені і призабуті // Галицька брама. — 2001. — № 11—12 (83—84). — С. 7.
- ↑ Hotel pański // Głos Wolny. — 1 listopada 1894. — S. 2. (пол.)
- ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 148. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
- ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 507. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
- ↑ Харчук Х. Архітектурно-містобудівний ансамбль вулиці Богомольця // Галицька брама. — 2008. — № 7-9 (163—165). — С. 12.
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 477. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ а б Тимофієнко В. І. Сальвер Г. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — ISBN 966-7452-16-6.
- ↑ Kravtsov S. Józef Awin on Jewish art and architecture // Jewish artists and central-eastern Europe. — Warszawa: DiG, 2010. — P. 131. — ISBN 978-83-7181-655-0. (англ.)
- ↑ Архітектура Львова… — С. 462.
- ↑ Lwów. Ilustrowany… — S. 201.
- ↑ Гельстон Й. Ансамбль вулиці Божничої // Галицька брама. — 1997. — № 10-11 (34-35). — С. 8.
- ↑ Lwów. Ilustrowany… — S. 164.
