Туляков Вячеслав Олексійович

|Посада=

Туляков Вячеслав Олексійович
Професор, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України, заслужений діяч науки і техніки України Професор, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України, заслужений діяч науки і техніки України
Народився	28 липня 1961(1961-07-28) (63 роки) Одеса (СРСР)
Місце проживання	Одеса (Україна)
Країна	Україна
Діяльність	суддя
Alma mater	Одеськи державний університет ім. І. І. Мечникова
Галузь	кримінальне право, кримінологія, віктимологія
Заклад	Національний університет "Одеська юридична академія"
Посада	Проректор з міжнародних зв'язків
Вчене звання	Професор
Науковий ступінь	Доктор юридичних наук
Науковий керівник	Багрій-Шахматов Леонід Васильович
Відомий завдяки:	заснуванню вітчизняної парадигми вчення про жертву злочину (кримінальної віктимології); фундації наукової школи з кримінального права та кримінології Одеської школи права
Особ. сторінка	tulyakov.info
Туляков Вячеслав Олексійович у Вікісховищі

Туляков Вячеслав Олексійович — український правознавець, спеціаліст у галузі кримінального права, кримінології, віктимології; доктор юридичних наук, професор.

Проректор з міжнародних зв'язків Національного університету «Одеська юридична академія».

Суддя ad hoc Європейського суду з прав людини.

Наукова біографія та кар'єра

У 1983 році закінчив Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова за спеціальностями «правознавство», «перекладач-референт».

У 1986 році завершив навчання в аспірантурі кафедри кримінального права, процесу і криміналістики Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова та успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Криминологические проблемы борьбы с социально-негативным поведением (на материалах изучения агрессивных антиобщественных проступков)».

У 1991 році було присвоєне у вчене звання доцента

Протягом 1986—1991 років — працював асистентом, а з 1991 року — доцентом кафедри кримінального права, процесу і криміналістики Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. З 1993 року — докторант цієї ж кафедри.

У 2001 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Вчення про жертву злочину: соціально-правові основи» за спеціальністю 12.00.08 — кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.

У 2003 році присвоєне вчене звання професора.

З 2000 по 2015 роки — завідувач кафедрою кримінального права Національного університету «Одеська юридична академія».

З 2005 року — Проректор з міжнародних зв'язків Національного університету «Одеська юридична академія».

У 2010 році обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України. [1]

З квітня 2013 року — суддя ad hoc Європейського суду з прав людини.

3 2018 року — персональний член Академічної мережі Європейського кримінального права (ECLAN).

Наукові інтереси та здобутки

Наукові інтереси пов'язані з розробкою загальної теорії вчення про жертву злочину в українській юридичній науці, соціології кримінального права.

Автор першої в Україні монографії, присвяченої загальнотеоретичним засадам кримінальної віктимології  — «Віктимологія: соціальні та кримінологічні проблеми».

Автор понад 250 наукових праць у сфері:

• боротьби з агресивною злочинністю,
• загальної теорії кримінології;
• віктимології,
• методології кримінального права;
• парадигми кримінального проступку;
• сучасних динаміки та феномену сингулярності кримінального права.

Один з фундаторів наукової школи з кримінального права Одеської школи права. Підготував 20 кандидатів та 3 докторів наук.

Член редколегій низки юридичних журналів та часописів в України та за кордоном.

*Індекси цитування обраховуються в автоматичному режимі наукометричною системою Google_Scholar

Особливі відзнаки та почесні звання

Стипендіат Гельсінського інституту ООН з попередження злочинності (1989 рік);

Експерт Спеціального комітету комісії ООН з попередження злочинності та кримінального правосуддя (1992—1997 роки);

Заслужений діяч науки і техніки (2011 рік);

Член Європейської групи публічного права.

Нагороджений:

• Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2004 р.);
• Почесною грамотою Верховної Ради України (2013 р.).

Основні наукові праці

• Tulyakov V.A. et al/ Handbook on justice for victims. On the use and application of the United Nations Declaration of Basic Principles of Justice for Victims of Crime and Abuse of Power — New York, 1999. — UNODCCP, UN Centre for International Crime prevention — Doc. E/CN.15/ 1997/CRP. 11. — 126 p.
• Туляков, В. А. Декларация Основных принципов правосудия для жертв преступлений и жертв злоупотребления властью и ее воплощение в законодательстве Украины // Юридический вестник. — Одесса, 1999. — № 1.- С. 46-47.
• Туляков В. А. Виктимология (социальные и криминологические проблемы): Монографія — Одеса: Юридична література, 2000. — 336 с.
• Tulyakov, V.A. Principles of Criminal law (norms formation and enforcement): Принципи кримінального права (формування та реалізація норм): Working programme / V.A. Tulyakov, Y.V. Yulinetskaya, E.Y. Polyansky ; Odesa National Academy of Law . ─ O. : Feniks, 2008 . ─ 36 p.
• Туляков В. А. Основания теории декриминализации / В. А. Туляков // Сучасний вимір держави та права: зб. наук. пр. / за ред. В. І. Терентьєва, О. В. Козаченка. — Миколаїв: Іліон, 2008. — С. 476—477.
• Туляков В. О. Віктимологічні засади кримінального права //Актуальні проблеми держави та права — Вип. 11. — Одеса, 2001. — С.442-445.
• Туляков, В. О. Теоретичні проблеми кримінально-правової віктимології // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. — 2002. — Вип. 1. ─ C.266-273.

• Vyacheslav A. Tulyakov The dualism of business victimization and organized crime // Trends in Organized Crime — 2001 — Volume 6, Issue 3-4 — pp 94-99.
• Туляков, В. О. Динаміка кримінального права: основні закономірності / В. О. Туляков, М. А. Тулякова // Актуальні проблеми держави і права* : зб. наук. праць . 1994-. — 2005. — Вип. 25 . 664 с. — С. 488—491.
• Туляков В. О. Предмет уголовно-правового регулирования: к постановке проблемы// Наукові праці Одеської національної юридичної академії (Том VI) — Одеса: «Юридична література»,2007 — С. 150—159.
• Туляков В. О. Кримінальне право сучасності: криза доктрини чи криза юрисдикцій? //Право України.- 2010. -№ 9.- Київ: ТОВ «Видавничий дім „Ін Юре“».- С.40-45.
• Туляков В. А. Призначення покарання в судовій практиці. Навчально метод. посібник. // гол. ред. В. О. Туляков та інш.; Національний університет «Одеська юридична академія». — Одеса: Фенікс. — 2011. — 116 с.
• Туляков В. А. Современная уголовная политика Украины и европейское законодательство (The relationship of Ukraine's criminal policy and the European community) / [Текст] / В. А. Туляков // Правовая политика стран ЕС: сравнительные аспекты: Мат-лы Межд. науч.-практ. конф. (Одеса, 29 вересня — 01 жовтня 2012 р.) — Turkey-Ukraine Comparative Criminal Law Symposium −2 — Hukuk # 1336 — Ankara, 2012 — p.201-221.
• Туляков В. О. Правосудие переходного периода и перспективы развития уголовного законодательства / В. О. Туляков // Правове життя сучасної України: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 16-17 травня 2013 р.). Т. 2. — О. : Фенікс, 2013. — С.259-261.
• Туляков В. О. Порівняльний метод у науці кримінального права / В. О. Туляков // Вісник Асоціації кримінального права України. — 2014. — № 1(2). — С. 29-40.
• Туляков В. О. Кримінальне право сьогодення: ренесанс моделі сталого розвитку / В. О. Туляков // Вісник Асоціації кримінального права. — 2014. — № 2(3). — С. 1-19.
• Vyacheslav A. Tulyakov. Criminal law and development / Сборник трудов по итогам Международной научно-практической конференции «Международное право развития: современные тенденции и перспективы» (Одесса, 17 июня 2015 г.). — С. 14-19.
• Туляков В. О. Сингулярність у кримінальному праві / В. О. Туляков // Юридичний вісник України. — 2016. — № 45 (1113). — 11-17 лист. — С. 7.

Посилання

• Туляков // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.