Будинок на вулиці Винниченка, 8 (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піллєрівська кам'яниця
Піллєрівська кам'яниця (вул. Винниченка, 8)
49°50′24″ пн. ш. 24°02′11″ сх. д. / 49.84004600002777607° пн. ш. 24.036517000028° сх. д. / 49.84004600002777607; 24.036517000028Координати: 49°50′24″ пн. ш. 24°02′11″ сх. д. / 49.84004600002777607° пн. ш. 24.036517000028° сх. д. / 49.84004600002777607; 24.036517000028
Країна Україна Україна
Розташування Львів
Статус спадщини пам'ятка архітектури національного значення України
Архітектор не відомий
Дата початку спорудження 1804[1]
Дата закінчення спорудження 1805[1]
Стиль класицизм
Поверхів 3
Адреса 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 8
Піллєрівська кам'яниця. Карта розташування: Україна
Піллєрівська кам'яниця
Піллєрівська кам'яниця
Піллєрівська кам'яниця (Україна)
Мапа
CMNS: Піллєрівська кам'яниця у Вікісховищі

Будинок на вулиці Винниченка, 8 (або Піллєрівська кам'яниця) — житловий будинок, пам'ятка архітектури національного значення.

Опис

Будинок № 8 по вулиці Винниченка — одна з найцікавіших пам'яток класицистичного домобудівництва у місті Львові. Пам'ятка архітектури привертає увагу своєю легкістю та вишуканістю форм, цікавими скульптурними групами та рельєфами на фасаді.

Стиль класицистичного житлового будівництва не набув широкого застосування в монументальній архітектурі старого міста, тому житловий будинок № 8 на вулиці Винниченка становить особливу архітектурну цінність. Споруджений близько 1804—1805 років для друкарні родини Піллерів. Фасад оздоблений скульптурами на аттиках та п'ятнадцятьма рельєфами із зображенням античних богів та путті-ремісників. Усе оздоблення виконано Гартманом Вітвером та його братом Йоганом-Міхаелем[2][3]. 1839 року перебудований у стилі ампір архітектором Францішеком Томеком для австрійської податкової адміністрації[4]. 1866 року в будинку розташувалося Галицьке музичне товариство (від 1880 року — консерваторія). У другій половині XIX століття в наріжному приміщенні першого поверху містилося поштове відділення, яке припинило існування у 1970-х роках через будівництво підземного переходу до Бернардинського монастиря[1].

У цьому будинку від 1817 року у приватній друкарні львівського поліграфіста Корнелія Піллера діяло «Стоваришування взаємної допомоги членів друкарської справи». Метою організації був захист соціально-економічні прав та інтересів робітників. Вони першими серед друкарень міста відстояли 10-годинний робочий день, скасували дитячу працю та домоглися збільшення зарплатні. 31 січня 2013 року на фасаді будинку встановлено меморіальну таблицю, присвячену 195-літтю від часу заснування першої профспілкової організації в Україні, яка тоді йменувалася, як «Стоваришування взаємної допомоги членів друкарської справи». Авторами бронзової пам'ятної таблиці є львівські скульптори Василь та Микола Гурмаки, архітектори Олег Микита, Андрій Лисенко, які за сприяння генерального директора підприємства «Аргентум» та директора кераміко-скульптурної фабрики Петра Червіня виготовили та встановили її[5].

Нині перший поверх частково зайнятий виходом із підземного переходу, збудованому у 1976 році, а решта приміщень займають приватні помешкання львів'ян, каси попереднього продажу автобусних квитків, редакція комунальної газети «Ратуша»[6] та офіси різних організацій.

У 1893—1894 роках в будинку мешкав український письменник Осип Маковей[7].

  • Художньо-меморіальна таблиця Дмитрові Паліїву
    Художньо-меморіальна таблиця Дмитрові Паліїву
  • Пам'ятна таблиця першій профспілковій організації
    Пам'ятна таблиця першій профспілковій організації

У 1935—1939 роках в будинку мешкав український політичний і військовий діяч, один з організаторів листопадового повстання 1918 року у Львові, співзасновник УВО Дмитро Паліїв. 15 травня 2011 року відбулося урочисте відкриття і посвячення художньо-меморіальної таблиці Дмитрові Паліїву, встановлену на фасаді будинку. Автор таблиці — відомий львівський скульптор Василь Ярич[8].

Примітки

  1. ↑ а б в Проєкт «Міський медіаархів»: Піллєрівська кам'яниця на розі вулиць Винниченка та Личаківської. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 23 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ Бірюльов Ю. О. Брати Вітвери — майстри львівського класицизму // Галицька брама. — 2004. — № 7—12 (115—120). — С. 12.
  3. ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 216—219, 222—223. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  4. ↑ Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 60. — 608 с. — ISBN 978-966-7007-69-0.
  5. ↑ Ольга Лобарчук (31 січня 2013). У Львові встановлено пам'ятну дошку про перші профспілки. pon.org.ua. Ратуша. Процитовано 23 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ Офіційний сайт газети «Ратуша». ratusha.lviv.ua. Ратуша. Процитовано 23 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ Ілько Лемко. Винниченка вул. Будинок Піллерів (№ 8). pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 23 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ У Львові встановили меморіальну таблицю Дмитру Паліїву. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 16 травня 2011. Процитовано 23 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела

Посилання

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Будинок_на_вулиці_Винниченка,_8_(Львів)&oldid=34162462