Делоне Лев Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Делоне.
Лев Миколайович Делоне
Народився23 (11) травня 1891(1891-05-11)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер1 грудня 1969(1969-12-01) (78 років)
УРСР
Місце проживанняСРСР
Діяльністьботанік
Alma materКиївський університет
Галузьцитологія, генетика
ЗакладХарківський сільськогосподарський інститут, Український інститут рослинництва, селекції і генетики
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Науковий керівникСергій Навашин
Відомі учніВасиль Ремесло, Федір Кириченко, Прокіп Гаркавий, Анатолій Пухальський
Відомий завдяки:штучний мутагенез, каріологія
БатькоДелоне Микола Борисович
Брати, сестриДелоне Борис Миколайович

Лев Микола́йович Делоне (* 11 травня 1891, Санкт-Петербург — † 1 грудня 1969, УРСР) — росiйський та радянський генетик і цитолог, доктор біології. Син математика Миколи Делоне, брат математика Бориса Делоне, батько генетика Наталії Делоне.

Біографія

Народився в родині професора Петербурзького університету, Варшавського політехнічного інституту, Київського політехнічного інституту математика і механіка Миколи Делоне.[1] Лев з дитинства цікавився біологією. У 1911 році вступив до Київського університету.

У 1919 році короткий час працював у Комітеті для виучування нижчих рослин[2].

В 1919—1925 роках працював в Тбіліському ботанічному саду. У 1925 році повернувся до УРСР і став працювати в Науково-дослідному інституті селекції тресту Главсахар у Києві. У 1928—1933 роках був завідувачем кафедри генетики Маслівського інституту селекції і насінництва. З 1933 завідував кафедрою ботаніки Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва. У 1948 був підданий критиці за підтримку класичної генетики та звільнений з інституту.

З 1937 — доктор біологічних наук і професор з селекції та насінництва.

З 1946 року і до смерті працював в НДІ генетики та селекції АН УРСР (з 1956 р. Український інститут рослинництва, селекції і генетики). У 1956 році став завідувачем відділу агроекології і рослинних ресурсів.

У співавторстві з Василем Дідусем розробив метод внутрішньо-сортового добору в лінійних сортах самозапилювачів.

У 1967 році був одним з організаторів Всесоюзного Товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавілова, був обраний в члени президії.

Помер 1 грудня 1969 року.

Його брат — Делоне Борис Миколайович — математик.

У 1925—1926 роках мешкав у Києві за адресою бульвар Шевченка 28, кв. 37[3].

Товаришував з Іваном Поляковим, зняв свою кандидатуру на виборах до АН УРСР у 1948 році, чим дозволив тому обратися членом-кореспондентом АН УРСР[4].

Науковий внесок

Л. М. Делоне перший в Україні (1928) здійснив штучний мутагенез у рослин за допомогою рентгенівських променів — одержав велику кількість генних та хромосомних мутацій у ячменю і виявив серед них спельтоїдні та стерильні форми.

Вивів 2 сорти пшениці: Харківська 4 і Харківська 4 покращена.

Опублікував праці з цитології, генетики, каріосистематики рослин.

Наукові праці

  • Делоне, Л. Н. (1915). Сравнительно-кариологическое исследование нескольких видов Muscari Mill. Записки Киевского Общества Естествоиспытателей, 25, 33-64.
  • Делоне, Л. Н. (1922). Сравнительно-кариологическое исследование видов Muscari Mill. и Bellevalia Lapeyr. Вестн. Тифлис. ботан. сада, 2(1), 1-32.
  • Delaunay, L. (1925). THE S-CHROMOSOMES IN ORNITHOGALUM L. Science. 62 (1592): 15—16. doi:10.1126/science.62.1592.15-a. ISSN 0036-8075.(англ.)
  • Хромосомная теория наследственности и хромосомы у некоторых лилейных // Вестн. Тифлис. ботан. сада, сер. II, 2, 1926
  • Превращение клеточного ядра в наследственной изменчивости // Труди сільськогосподарської ботаніки, 1926. — Т.1. — 24 с.
  • Опыты по рентгенизации культурных растений, I Пшеницы // Труды научного института селекции. — Киев, 1928. — Т.4. — С.1 — 16. (рос.)
  • Делоне, Л. Н. (1928). Применение кариологического анализа к решению вопросов специальной систематики. У Сборник им. С. Г. Навашина, М.
  • Delaunay, L. N. (1929). Kern und Art. Typische Chromosomenformen. Zeitschrift fur wissenschaftliche Biologie. Abteilung E: Planta, 100-112(нім.)
  • Делоне, Л. Н. (1930). Опыт экспериментального получения искусственных вариаций у пшеницы путем рентгенизации молодых колосьев. У Труды Всесоюз. съезда по генетике, селекции, семеноводству и животноводству.
  • Delaunay, L. N. (1931). Resultate eines dreijährigen Röntgenversuchs mit Weizen. Der Züchter. 3 (5): 129—137. doi:10.1007/BF01812596. ISSN 0514-0641.
  • Укорочение хромосом при охлаждении. Зап. Сельськохоз. Масловск. инст. — 1931.–4, 11, 11-21(рос.)
  • Делоне, Л. Н. (1932). Рентгеномутации у пшеницы. Труды Лаборатории генетики Академии Наук, 9, 173-180.
  • Наследственность и изменчивость сельскохозяйственных растений. — М. — Л.: Сельхозгиз, 1934. — 96 с. (рос.)
  • Экспериментальное получение мутаций у пшениц: Некоторые данные о спонтанном мутировании в чистых линиях у пшениц. — Харків: Держсільгоспвидав, 1934. — С. 1-56. (рос.)
  • Наследственность и изменчивость сельскохозяйственных растений. — М. — Л.: Сельхозгиз, 1936. — 128 с. — Изд. 2-е. (рос.)
  • Делоне, Л. Н. (1936). Значение мутационной изменчивости в практической селекции. Бюллетень ВАСХНИЛ,–М.
  • Курс генетики (соавтор Н. Н. Гришко). — М.: Сельхозгиз, 1938. — 375 с.
  • Эффективность внутрисортового улучшающего отбора в линейных сортах самоопылителей (соавтор В. И. Дидусь) // Сборник работ по селекции и семеноводству / Харьковская госселекстанция, 1947. — С. 211—219. (рос.)
  • Делоне, Л. Н. (1952). Рiзнi типи формування врожаю у сортiв озимої пшениці. Тр. ін-ту генетики і селекції АН УРСР, 2
  • Делоне, Л. Н. (1957). О методе радиационной селекции. Селекция и семеноводство, (4), 23.
  • Делоне, Л. Н. (1957). О выборе правильного направления в селекции озимой пшеницы на урожайность. Вопросы методики селекции пшеницы и кукурузы.–Харьков: Изд-во ХГУ, 73-80.
  • Селекция зимостойких сортов озимой пшеницы на Украине (соавтор В. Я. Юрьев). — Методы селекции зимостойких пшениц. — М.: Сельхозгиз, 1962. — С. 24-33. (рос.)
  • Світові ресурси озимої пшениці та їх використання для створення нових сортів (соавтор С. В. Рабинович) / Вісник сільськогосподарської науки. — К., 1965. — № 4. — С. 38—44.

Примітки

  1. ↑ А. Шаров. Российские Делоне в легендах, воспоминаниях и документах
  2. ↑ Вірченко В. М. До 100-річчя заснування «Комітету для виучування нижчих рослин України» // Біологія та екологія: наук. журн. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. — Полтава, 2019. — Т. 5, № 1. — С. 118—119.
  3. ↑ Evgeniĭ Evgenʹevich Uspenskiĭ (1926). Дневник Всесоюзного съезда ботаников в Москве в январе 1926 года. Изд. Ассоциации н.-и. институтов при Ф.-М. Фак. 1 М.Г.У. с. 8.
  4. ↑ с. 242

Література

Джерела

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Делоне_Лев_Миколайович&oldid=34296097