Ремесло Василь Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Миколайович Ремесло
RemesloVasilNikol1.jpg
Народився 28 січня (10 лютого) 1907(1907-02-10)
Теплове
Помер 4 вересня 1983(1983-09-04) (76 років)
Миронівка
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Сфера роботи агрономія
Alma mater Маслівський інститут селекції і насінництва
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук
Науковий керівник Ларіонов Дмитро Костянтинович
Членство Академія наук СРСР
Посада директор Миронівського інституту селекції і насінництва пшениці
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Ленінська премія Державна премія СРСР Державна премія УРСР у галузі науки і техніки — 1977

Васи́ль Микола́йович Ремесло́ (28 січня (10 лютого) 1907(19070210), Теплове — 4 вересня 1983, Миронівка) — український радянський вчений в галузі селекції та насінництва пшениці. Академік АН СРСР1974 року) і ВАСГНІЛ (з 1964 року). Член-кореспондент Академії сільськогосподарських наук НДР (з 1974 року). Доктор сільськогосподарських наук (з 1964 року). Член ЦК КПУ в 1966—1983 р. Депутат Верховної Ради УРСР 6—10-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 січня (10 лютого) 1907 року в селі Тепловому Пирятинського повіту Полтавської губернії (тепер Теплівка Пирятинського району, Полтавської області). Здобув початкову освіту в семирічній трудовій школі, відкритій за сприяння Пирятинського повітового відділу народної освіти в його рідному селі. У 1922 році вступив до Лубенської сільськогосподарсьої профшколи. Після її закінчення в 1924 році був направлений на навчання в Масловський інститут селекції та насінництва імені К. Тімірязєва.

Після закінчення в 1928 році Масловського інституту його направляють в Укррадгоспоб'єднання Харкова, пізніше — в радгосп «Відродження» Мелітопольської округи, де він працював на посаді агронома-насіннєвода. У лютому 1929 року перейшов до Кременчуцького окрнасіннясоюзу на посаду агронома-апробатора, був членом його правління. В цей же рік був призваний до лав Червоної армії рядовим артилерійського полку Ленінградського військового округу.

Після демобілізації в 1930 році поїхав в місто Дербент. Влаштувався науковим співробітником на Дагестанській дослідно-селекційній станції імені Ахундова. У 19311933 роках — У Москві, працюючи агрономом-насінняводом в Насінняводсоюзі при Наркомземі СРСР, займався введенням у виробництво нових культур.

У 19331938 роках — науковий співробітник Ново-Уренської селекційної станції. У 19381941 і 19471948 роках — заступник директора з наукової частини, а в 19411942 роках — директор Північно-Донецької державної селекційної станції.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 19421945 роках брав участь у німецько-радянській війні, і до 1947 року проходив службу в лавах Червоної Армії.

У 19481964 роках — заступник директора з наукової частини, а в 19641968 роках — директор Миронівської селекційно-дослідної станції, в 19681983 роках — директор Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці Київської області.

Могила Василя Ремесла

Помер 4 вересня 1983 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Великою заслугою вченого є розробка та впровадження в селекційну практику методу отримання високоврожайних сортів озимої пшениці з підвищеною стійкістю до екстремальних умов. Роботи зі створення пластичних зимостійких сортів озимої пшениці значно розширили ареал вирощування цієї культури в нетрадиційних зонах. Сорти озимої пшениці, створені особисто і під його керівництвом, стали значущим фактором підвищення врожайності і валових зборів зерна в колишньому СРСР і країнах РЕВ. Шедевром світової селекції є сорт «Миронівська-808», а всього ним створено і районовано 20 сортів озимої пшениці. Автор понад 200 наукових праць, у тому числі 5 монографій. Ряд праць опубліковано за кордоном.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат Ленінської премії (за 1963 рік), Державної премії УРСР (за 1977 рік)[1], Державної премії СРСР (за 1979 рік), премії імені В. Я. Юр'єва АН УРСР (за 1976 рік), Національної премії НДР 1-го ступеня (за 1976 рік).

Двічі Герой Соціалістичної Праці (23.06.1966, 9.02.1977). Заслужений діяч науки УРСР (з 1967 року). Нагороджений чотирма орденами Леніна (1966, 1973, 1975, 1977), орденом Жовтневої Революції (1971), орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (1945), орденами Трудового Червоного Прапора (1950) і «Знак Пошани» (1958), багатьма медалями СРСР, ВДНГ СРСР і УРСР, чотирма орденами зарубіжних країн.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. за розробку та впровадження у виробництво сортової агротехніки озимої пшениці миронівських сортів.
  2. Василь Ремесло. bank.gov.ua. Процитовано 2017-09-02. 

Джерела та література[ред. | ред. код]