Азовка
Азовка | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Phocoena phocoena relicta (Abel, 1905) | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Азо́вка, морська свиня, чушка, пихтун, сельодочник, мутур (Phocoena phocoena relicta) — один з підвидів виду фоцена звичайна (Phocoena phocoena) родини фоценові (Phocoenidae Gray, 1825), єдиний представник китоподібних в Азовському морі.
Цей підвид поширений в Азовському, Чорному, Мармуровому і Егейському морях. Єдиний представник роду й родини у фауні України. Вузькоареальний реліктовий підвид. Цього дельфіна часто називають "морською свинею" через товстий, до чотирьох сантиметрів, шар підшкірного жиру і галасливе дихання, подібне до «хрюкання».
Будова
Довжина дорослих тварин досягає, як правило, лише 1,2—1,6 метра при вазі близько 25-60 кг. Це одне з найдрібніших сучасних китоподібних у світовому океані. Самки трохи більші за самців, що, до речі, невластиве більшості зубатих китів. Від інших чорноморських китоподібних морська свиня легко відрізняється короткою головою із закругленою притупленою мордою. Спинна сторона тіла темно-сіра, іноді майже чорна, черевна — світла.
Поширення
Чорне, Азовське, Мармурове моря. Заходить до Егейського моря, а також у затоку Сиваш і ріки Дунай, Південний Буг, Дніпро, Чорну, Дон, Ріоні.
Місця перебування
В основному акваторії глибиною до 100 метрів, а також пелагічні води відкритого моря.
Чисельність та причини її зміни
Причинами зміни чисельності є промисел дельфінів (до 1966 — в Україні, до 1983 — у Туреччині), випадкова загибель у рибальських сітках[1], зменшення кормових ресурсів, нагромадження полютантів, епізоотії, екстремальні гідрометеорологічні умови, забруднення води пестицидами та солями важких металів, масові замори під кригою[2] під час холодних зим в Азовському морі і Керченській протоці.
Особливості біології
Живиться придонною (бички) та пелагічною (атерина, хамса) рибою. Азовки годуються також креветками та іншими безхребетними організмами, поглинаючи їх біля дна подібно до пилососа. Денний раціон дорослої особини становить близько 3—5 кг. За їжею морські свині можуть пірнати на глибину 50—75 м, максимально затримуючись під водою до 6 хвилин і розвиваючи граничну швидкість до 22 км на годину. На відміну від інших чорноморських дельфінів, азовки, в природних умовах з води не вистрибують. Над поверхнею моря вони з'являються лише невеликою частиною голови і спини, як би перекочуючись без бризок і сплесків. Статевої зрілості досягає у 3 — 4 роки. Вагітність триває 9 — 10 місяців. Малята народжуються влітку. Довжина новонародженого 55—86 см при вазі 3—8 кг. Вони близько 4 місяців живляться молоком матері. Жирність молока досягає 46%. Тривалість життя морських свиней в природних умовах до 23, в середньому 7—10 років.
Найважливішою особливістю дельфінів є ехолокація. На голові дельфінів розташована акустична лінза, яка фокусує звук, за допомогою якого дельфін майже «обмацують» кожний предмет та можуть уявляти собі як він виглядає на відстані майже 2-3 км. Вчені вважають, що кожний дельфін має «акустичний паспорт[3]» завдяки якому кожний з дельфінів має повну інформацію про будь–якого дельфіна у морі. Наш світ дельфіни сприймають більш багатовимірним та «звукозабарвленим» ніж люди.
Заходи охорони
Охороняється Боннською (Додаток ІІ) та Бернською (Додаток ІІ) конвенціями, угодою ACCOBAMS. Внесена до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — зникаючий). Промисел заборонено. Для збереження підвиду необхідно об'єднати зусилля причорноморських країн, укласти, зокрема, міжнародну угоду про повсюдну і повну заборону добування дельфінів; створити систему контролю за станом популяції, надати заповідний статус місцям нагулу та зимівлі, організувати реабілітаційні центри. В умовах неволі не розмножується, живе не більше 2 місяців, що пов'язане зі схильністю азовок до стресів, а також у зв'язку з швидким обміном речовин.
Примітки
- ↑ Сайт «Дельфіни Чорного моря»: Азовки массово гибнут в донных жаберных сетях [Архівовано 28 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Інформаційне агентство УНІАН: Дельфіни, затиснуті кригою, самостійно вибралися з пастки
- ↑ Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства :: Дельфін азовка (Phocoena phocoena relicta). azov.darg.gov.ua. Процитовано 17 червня 2021.
Див. також
Джерела інформації
- Михальов Ю. О. Морська свиня (азовка) // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. − К.: Глобалконсалтинг, 2009. − С. 549.
- Гептнер В. Г., Чапский К. К., Арсеньев В. А., Соколов В. Е., 1976;
- Атлас морских млекопитающих СССР, 1980;
- Кирилюк М. М., Зеленая Ф. Е., 1986;
- Соколов В. Е., Яснин В. А., Юхов В. Л., 1990.
- А. А. Біркун, С. В. Кривохижин
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Азовка (Phocoena phocoena relicta) // ВУЕ
- Сайт «Мир Животных»: Вид: Phocoena phocoena = (Обыкновенная) морская свинья, азовский [тупомордый] дельфин, азовка (рос.)
- Сайт «Акваскоп»: Дельфін-азовка (рос.)
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |