Координати: 59°18′00″ пн. ш. 24°25′00″ сх. д. / 59.30000° пн. ш. 24.41667° сх. д. / 59.30000; 24.41667

Кейла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кейла
Keila
Герб Прапор
герб прапор
Церква
Церква
Церква
Основні дані
59°18′00″ пн. ш. 24°25′00″ сх. д. / 59.30000° пн. ш. 24.41667° сх. д. / 59.30000; 24.41667
Країна Естонія Естонія
Регіон Гар'юмаа
Столиця для Кейла і Кейласький район
Статус міста 1938
Площа 10,6 км²
Населення 9811
Міста-побратими Гуйттінен[1], Чіатура (6 квітня 2009)[1], Сиґулда[1], комуна Нака[1], Керава (26 травня 2012)[1], Барсбюттель[1], Бірштонас[1], Гоєрсверда
Телефонний код (3) 67
Часовий пояс UTC+2 (Естонія)
GeoNames 591472
OSM r2133229  ·R
Поштові індекси 76603[2], 76605[2], 76606[2], 76607[2], 76608[2], 76609[2], 76610[2] і 76616[2]
Міська влада
Вебсайт www.keila.ee
Мапа
Мапа
Кейла. Карта розташування: Естонія
Кейла
Кейла
Кейла (Естонія)


CMNS: Кейла у Вікісховищі

Кейла (ест. Keila, нім. Kegel) — місто та міський муніципалітет на північному заході Естонії, у повіті Гар'юмаа. Адміністративний центр волості Кейла. Розташоване на річці Кейла. Залізничний вузол. В місті є підприємства легкої та харчової промисловості. Відоме з XIII століття.

Історія

Сліди стародавніх поселень у районі Кейла припадають на III—II тисячоліття до н. е. Приблизно тисячу років тому на правому березі річки Кейла виникло поселення. 1219 року Північну Естонію захопили данці, які на Кейлаській горі збудували церкву. На місці першої дерев'яної церкви яка присвячена архангелу Михаїлу, у кінці XIII — на початку XIV століття була побудована кам'яна церква. Перша письмова згадка про Кейла зустрічається в Датській кріпацькій книзі (1241).

В XV—XVI ст. біля церкви було невелике, приблизно на 20 дворів, поселення, де проживало близько 100 мешканців. В цей же час на місці нинішнього річкового парку Лівонський орден побудував городище, руїни якого виявили 1976 року під час археологічних розкопок.

Поселення було знищене під час Лівонської війни (1558-83 роки) в результаті розбійницьких вилазок. Голод 1601-02 років та наслідки чуми призвели до того, що протягом наступних трьох століть Кейла залишалось маленьким селищем при церкві.

Першою суттєвою подією культурного життя було встановлення в 1862 році неподалік від церковної садиби шестиметрового пам'ятника Мартіну Лютеру. Пам'ятник знищили в 1949 році. В 1885 в Кейла відбулось перше співоче свято, у якому брало участь 19 хорів, головним диригентом цього свята був Константин Тюрнпу з Коога. В 1867 році на хуторі Вальяотса біля Кейла була відкрита приходська школа.

Поворотом в розвитку Кейла можна вважати будівництво в 1870 році залізниці Таллінн — Палдіскі, після якого відбулось пожвавлення торгової та підприємницької діяльності. В 1896 році власник місцевої садиби барон Юкслюлл вирішив продати частину своїх земель під будівництво, у результаті чого були побудовані, багато яких сьогодні знаходяться під захистом пам'ятників старовини, будівлі в привокзальному районі. В 1905 році було завершено будівництво залізничної гілки до міста Хаапсалу. До того часу в Кейла було близько 65 дворів. 1925 року Кейла отримав статус селища із своїм самоуправлінням. Жителів на той момент було 950. В 1930 році на знак Визвольної війни спільними зусиллями селища та волості була побудована нова будівля початкової школи. 1 травня 1938 року Кейла отримав статус міста. Першим мером міста став колишній старійшина селища Йоханн Тяхе. В той час Кейла було тихим, красивим, маленьким містечком, благополуччя якого проіснувало недовго. В результаті встановлення радянської влади, червневих репресій 1940 року та наслідків Другої Світової Війни місто Кейла суттєво постраждало.

В 19501962 роках м. Кейла є адміністративним центром однойменного району та завдяки цьому швидко розвивається. Розвитку сприяло будівництво залізниці з електротягою до Таллінна.

Перші післявоєнні міські збори було вибрано в 1989 році. Мером міста став Андрес Пярт. Починаючи з 3 жовтня 2006 року, мером міста Кейла є Танель Мийстус.

Кейла є учасником Спілки міст Естонії з 1935 року та учасником Спілки міст регіона Балтійського моря з 1997 року.

Відомі уродженці

Примітки

Джерела та посилання