Палдіскі
|
Палдіскі
Paldiski
| |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
Палдіскі (ест. Paldiski) — місто в Естонії, порт на березі Фінської затоки.
Історія[ред. | ред. код]
Від заснування до ХХ століття[ред. | ред. код]
Місто було засноване Петром I в XVII ст. Підписавши Ништадтський мир, шведи просили Петра тільки про одне — не будувати тут військового порту. Але Петро I сказав: «Гавані військових кораблів бути». Будівництво йшло з великим розмахом і досить швидкими темпами. На березі півострова Пакрі були побудовані фортеця, казарми, острог, будинки для офіцерів гарнізону, інші господарські будівлі. Будівлі «гавані для військових кораблів» велись силами солдат, «вільних робітних людей» і каторжників. Селище з перших днів будується по регулярному плану з прямокутною мережею вулиць. З тих часів залишилось багато визначних пам'яток, але головна з них — це Петровська фортеця. Колосальні Петровські сухі доки можуть посперечатись своїми розмірами з доками Кронштадта, незважаючи на запустіння.
В 1762 р. Рогервік указом Катерини II перейменований в Балтійський Порт, в 1787 році він отримав статус повітового. Сюди в 1775 році після жорстокої екзекуції привезли Салават Юлаєва і його батька, 25 років провів Салават в казематах каторги.
Герб Балтійського Порту в Росії затверджений 4 жовтня 1788 року (закон № 16716 «О гербах городов Рижской, Ревельской и Выборгской губерний и некоторых городов Олонецкого наместничества»). Опис герба: в морі два форти, на правому з них імператорський штандарт. Однак місто росло повільно і тільки з побудовою залізниці почало розвиватись. Роль гавані особливо виростала в осінньо-зимовий період, коли замерзав Талліннський порт.
ХХ—ХХІ століття[ред. | ред. код]
Двадцяте століття Балтійський порт зустрів як невелике, затишне містечко північно-західної Естонії. Жителі були зайняті в гавані, на залізниці і в сільському господарстві. Недалеко від міста жив і працював відомий скульптор Амандус Адамсон, якого особливо шанували моряки. Унікальний клімат півострова притягував знать і відпочивальників не лише з Росії та Швеції. Біля Північно-західного узбережжя розташовувався маєток графа Воронцова.
З 1922 року місто стало називатись Палдіскі. В 1939-му Радянський Союз золотом заплатив Естонії за оренду цієї території. В жовтні 1939 року, за згодою з естонським урядом, в Палдіскі прибули частини Радянської армії. До початку 1940 року на мисі Пакрі і островах були встановлені батареї берегової оборони, а в порту розміщені бойові кораблі Балтійського флоту. Німецько-радянську війну місто Палдіскі зустріло як військово-морська база флоту, яка ще будується.
У період окупації гавань Палдіскі використовувалась німецьким командуванням як військово-морська база. Крім того, на території півострова, в глибині лісу, знаходилась глибоко законспірована розвідшкола Абвера. Фільм "Кінець «Сатурна» — про неї. А неподалік від міста знаходився концтабір, де військовополонені й цивільні особи вмирали від голоду, хвороб і непосильної праці на дорожніх роботах. До речі, практично всі ґрунтові дороги на півострові побудовані їх руками.
24 вересня 1944 року Палдіскі звільнив десант із групи торпедних катерів.
Географія[ред. | ред. код]
Палдіскі знаходиться в повіті Гар'юмаа, на березі Фінської затоки, за 52 км від Таллінна. Місто межує з волостями Кейла, Вазалемма та Падізе. Територія міста разом з акваторією й островами Пакрі займає 102 км². Залізнична станція. Рибальство. Трикотажна промисловість. Засноване в XVII ст. З 1723 року офіційно називалось Рогервік, в 1762—1922 — Балтійський Порт, входило до складу Естляндської губернії. Розвивалось як база підготовки військовослужбовців естонських збройних сил і як міжнародний порт.
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат Палдіскі | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 8,8 | 8,8 | 14,4 | 24,2 | 31,1 | 31,0 | 33,5 | 31,6 | 28,2 | 20,5 | 13,9 | 10,5 | 33,5 |
| Середній максимум, °C | −0,1 | −0,7 | 2,4 | 7,8 | 13,2 | 17,5 | 21,0 | 20,4 | 15,8 | 9,8 | 4,7 | 1,9 | 9,5 |
| Середня температура, °C | −2,1 | −2,9 | −0,2 | 4,3 | 9,3 | 13,9 | 17,5 | 17,1 | 12,9 | 7,5 | 2,9 | 0,0 | 6,7 |
| Середній мінімум, °C | −4,1 | −5 | −2,5 | 1,5 | 6,0 | 10,8 | 14,4 | 13,9 | 10,1 | 5,2 | 1,0 | −2 | 4,1 |
| Абсолютний мінімум, °C | −30,1 | −29,7 | −23,2 | −13,7 | −4,5 | −3,5 | 2,5 | −1,2 | −4,5 | −8,4 | −17,8 | −27,7 | −30,1 |
| Норма опадів, мм | 44 | 30 | 31 | 32 | 28 | 52 | 55 | 65 | 59 | 65 | 56 | 52 | 567 |
| Кількість днів з опадами | 12 | 7 | 8 | 8 | 6 | 8 | 8 | 10 | 11 | 11 | 12 | 13 | 114
|
| Вологість повітря, % | 86 | 86 | 80 | 77 | 76 | 80 | 80 | 79 | 81 | 82 | 86 | 89 | 81 |
Населення[ред. | ред. код]
В останні роки проживає понад 13 000 осіб, з яких третина населення — російськомовних.
Економіка[ред. | ред. код]
Морські вантажні перевезення, швейна фабрика, паливний термінал Alexela, нафтопереробний термінал біодизеля.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
|
| |||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
