Станиславівська українська гімназія
| Станиславівська українська гімназія | |
|---|---|
 | |
| Тип | Гімназія |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Івано-Франківськ[1] |
| 48°55′0.9″ пн. ш. 24°42′8″ сх. д. / 48.91692° пн. ш. 24.70222° сх. д. | |
| Засновано | 1905 |
| Закрито | 1939 |
| Директор | Сабат Микола у (1905—1919) та (1923—1927) р.р. |
| Адреса | вул. Липова (Шевченка), м. Станиславів |
 | |
 Станиславівська українська гімназія у Вікісховищі | |
Станиславівська українська гімназія — державна українська гімназія в Станиславові (тепер Івано-Франківськ), яка діяла у 1905–1939 роках.
Історія
У 1905 році на вимогу української громадськості австрійський уряд дав згоду на відкриття української гімназії у Станиславові.
Спочатку для потреб гімназії орендували приміщення на теперішній вулиці Січових Стрільців, 26 (тоді Яна ІІІ Собеського). З 1908 року гімназія розміщувалася на вул. Липовій.
Першим та довголітнім її директором був призначений Микола Сабат (1867–1930), на посаді директора: 1905–1919 та 1923–1927. Його ім'ям названа вулиця міста.
Десятки випускників гімназії стали провідниками ОУН і УПА. Станиславська українська гімназія була закрита радянською владою у 1939 р., перетворена в середню школу. У роки німецької окупації гімназія була відроджена в іншому приміщенні на Сапіжинській — нинішньому стоматологічному корпусі медуніверситету на вул. Незалежності.
Викладачі
В гімназії викладали:
- В. Бриґідер — біолог і зоолог, пізніше професор Львівського університету,
- Даниш Никифор — перший керівник Бучацької повітової філії «Просвіти»[2]
- Осип Сорохтей — художник, колишній офіцер у лавах Українських січових стрільців, учитель малювання у (1920–1926) та із 1929.
- о. Фіґоль Іван — викладав катехизм.
Студенти
У гімназії навчались:
- Роман Андрухович (1915 р.н.) — письменник, громадський діяч;
- Лев Василик (1921—2002) — фармацевт, громадський діяч;
- Олекса Гірник — дисидент. 21 січня 1978 році вчинив самоспалення на Тарасовій горі поблизу могили Тараса Шевченка у Каневі на знак протесту проти русифікації;
- Михайло Дяченко — член Української Головної Визвольної Ради (УГВР), пропагандист ОУН та УПА, поет і публіцист;
- Дмитро-Роман Клячківський — полковник УПА, Головний командир УПА;
- Михайло Колодзінський — визначний діяч УВО та ОУН, начальник Генерального штабу Карпатської Січі (19.01.1939—19.03.1939), Верховний Командант Збройних Сил Карпатської України (16-19.03.1939), полковник;
- Орест Корчак-Городиський — український науковець, політичний і громадський діяч;
- Степан Ленкавський — український політичний діяч, один із ідеологів Організації Українських Націоналістів;
- Анатолій Кос-Анатольський — композитор (1919—1927);
- Олександр Луцький — організатор і командир Української Народної Самооборони (УНС) в Галичині, пізніше реформованої в УПА;
- Григорій Смольський — художник;
- Михайло Зорій — художник;
- Святомир Фостун — письменник;
- Ярчук Михайло — Чортківський Надрайонний провідник ОУН;
- Іван Жибак — культурно-освітній діяч;
- Цимбалістий Богдан — громадсько-політичний і культурний діяч, публіцист, психолог, філософ;
- Триняк Петро — командир сотні УПА.
На фасаді будівлі колишньої гімназії, що на вулиці Шевченка, 44, встановлені меморіальні таблиці С. Ленкавському, О. Гірнику та М. Дяченку.
Відновлення гімназії
1992 року було створено Українську гімназію № 1 Івано-Франківська, яка вважається наступницею Станіславської гімназії.
Зображення
Панорами «Яндекс. Карти» Панорами вулиць Івано-Франківська
- Орендована до 1908 р. будівля гімназії (вул. Січових Стрільців, 26)
- Будівля гімназії (вул. Шевченка, 44)
Див. також
- Львівська академічна гімназія
- Луцька українська гімназія
- Рівненська українська гімназія
- Станиславівська державна гімназія
- Українська гімназія у Чернівцях.
Примітки
- ↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- ↑ Арсенич П. Тарас Шевченко і Прикарпаття. — С. 142.
Джерела
- Гаврилів Б., Арсенич П., Процак Р. Літопис Івано-Франківська (Станіслава). — 1997.
- Головатий М. І.. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010.