Танагра-потрост оливкова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:39, 29 січня 2022, створена SashkoR0B0T (обговорення | внесок) (автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 29 січня 2022, заснована на цій версії.
Танагра-потрост оливкова
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Mitrospingidae
Рід: Танагра-потрост (Mitrospingus)
Вид: Танагра-потрост оливкова
Біноміальна назва
Mitrospingus oleagineus
(Salvin, 1886)
Посилання
Вікісховище: Mitrospingus oleagineus
Віківиди: Mitrospingus oleagineus
EOL: 921839
ITIS: 561169
МСОП: 22722320
NCBI: 460208

Тана́гра-потрост оли́вкова[2][3] (Mitrospingus oleagineus) — вид птахів ряду горобцеподібних. Птахи середнього розміру, трохи крупніші спорідненої темнощокої танагри-потрост, з тьмяним непримітним сіро-оливковим оперенням і темно-сірою маскою, що заходить на чоло і боки голови. Ареал оливкової танагри-потрост обмежений вологими лісами і їхніми околицями на схилах гір або тепуїв на території Венесуели, Ґаяни та Бразилії. Птахи зазвичай зустрічаються в зрілих або старих тінистих вторинних лісах, рідше — на межі лісу. Харчуються комахами, фруктами і ягодами переважно в підліску і нижньому ярусі лісу. Особливості розмноження оливкової танагри-потрост вивчені дуже слабо.

Вид було описано Осбертом Селвіном 1886 року. Міжнародна спілка орнітологів відносить оливкову танагру-потрост до роду танагр-потрост і виділяє два підвиди. На початку XXI століття танагри-потрост, зелені танагри і червонодзьобі танагри було виділено до родини Mitrospingidae.

Опис

Птах середнього розміру з тілом 19 см завдовжки і масою 35,5–46 г. Оперення тьмяне і непримітне. Статевий диморфізм виражений слабо[4][5]. В описі Селвіна у підвида Mitrospingus oleagineus oleagineus довжина крила становить 95–96 мм, хвоста — 87–89 мм, дзьоба — 17–18 мм[6]. Згідно з американським орнітологом Джоном Тоддом Зіммером, який описав підвид Mitrospingus oleagineus obscuripectus, розміри обох підвидів оливкової танагри-потрост схожі. У самців підвиду M. o. obscuripectus довжина крила становить 91–94 мм, хвоста — 84–86 мм, дзьоба — 21,5–22,5 мм, передплесна — 26 мм; у самиць — 91 мм, 82 мм, 21 мм і 25,5 мм відповідно[5]. Оливкова танагра-потрост крупніша за темнощоку[6].

Оперення на обличчі оливкової танагри-потрост утворює маску: темно-сіру на лобі і з боків голови, трохи світлішу на горлі і на шиї спереду. На решті частини голови і на спині оперення темно-оливкове[7]. Крила досить короткі і округлі. Покривне пір'я крила, другорядні і третьорядні махові пера трохи темніші, аніж пір'я на спині[7], вони відрізняються ширшою лимонно-жовтою смугою[5]. Першорядних махових пір'їн дев'ять[8][9]. За їхнім зовнішнім краєм, а також за краєм першорядного покривного пір'я, проходить вузька сіра смуга[5]. Саме пір'я, як і пір'я хвоста, — темне. Хвіст довгий і округлий. Оперення знизу оливково-жовте, світліше на череві[7]. Підвид M. o. obscuripectus відрізняється від номінативного темнішим й оливковим оперенням зверху і з боків та зеленішим оперенням знизу[7][5]. Молоді птахи мають тьмяніше однотонне оперення, вони не мають сірої маски[7]. У порівнянні з темнощокою танагрою-потрост маска на обличчі свинцево-сіра, а не чорна, горло світліше; покривне пір'я і другорядне махове пір'я не сірувато-оливкові, а жовтіші, так само як й оперення знизу. Пір'я з внутрішньої сторони крила світло-сіре з жовтими краями, а не сірувато-оливкове, як у темнощокої танагри-потрост[6].

Райдужка очей сіра[7], в описі Зіммера — коричнева[5], у молодих птахів — буро-сіра[7]. Дзьоб відносно тонкий: наддзьобок темний, а піддзьобок блідо-сизий[7][5]. Ноги темно-сірі[7].

Вокалізація оливкової танагри-потрост звучить як короткі сигнали «звііі-іт?» або «звііі-ір-іт?». Вони повторюються з інтервалом в 1–3 секунди, одночасно може співати кілька птахів. Окрім них, птахи видають високе і тонке «сіііп», протяжне «сіііііік», деркотливе «пззззз, пззззз…», а також «тік-тік-тік». Вони часто видають ці звуки під час пошуку їжі, але так як самі сигнали досить слабкі і чутні тільки на близькій відстані, то оливкові танагри-потрост здаються дуже тихими[7].

Поширення

Ареал оливкової танагри-потрост обмежений вологими лісами і їхніми околицями на схилах гір або тепуїв. Птахи зустрічаються у Венесуелі, Ґаяні та Бразилії[7]. Площа ареалу становить близько 39 100 км²[10]. Ареал оливкової танагри-потрост не перетинається з ареалом спорідненої темнощьокої танагри-потрост, що населяє густі чагарники й узлісся на Карибському узбережжі в південній частині Центральної Америки та в передгір'ях Анд на північному заході Південної Америки[11].

Оливкова танагра-потрост зустрічається в зрілих або старих тінистих вторинних лісах, рідше її можна зустріти на межі лісу. В горах С'єрра-де-Лема[en] птахів спостерігали в зрілих лісах і в густих низькорослих вторинних лісах, що містять представників роду меластома (Melastoma) та зростають на білому піщаному ґрунті[7]. Цей вид заселяє райони на висоті 900–1800 метрів над рівнем моря[7][10]. У найбільш дощові місяці є можливими висотні міграції, коли оливкова танагра-потрост переміщаються на нижчі висоти[7], але в цілому вважається, що вони ведуть осілий спосіб життя[7][10].

Підвид M. o. obscuripectus мешкає горами С'єрра-де-Лема і в області Гран-Сабана (за винятком району гори Рорайма), в південно-східній частині штату Болівар на південному сході Венесуели, в Бразилії на горі Уей (ісп. Uei-tepui)[7]. Уперше підвид було виявлено 27 червня 1944 року на горі Птарі (англ. Mount Ptari-tepui) на висоті 1600 м над рівнем моря. Зіммер особливо відзначив, що відсутність птахів на сусідній Ауянтепуй може бути пов'язано з великою пожежею, яка майже знищила тропічний ліс на висоті понад 1100 м[5]. Підвид M. o. oleagineus мешкає в околицях гори Рорайма на крайньому південному сході Венесуели і на горі Твек-квей (англ. Mount Twek-quay)[7][5], розташованої на території сусідньої Ґаяни, можливо, також зустрічається в Бразилії схилами тепуїв[7].

Незважаючи на обмежений ареал, чисельність виду залишається стабільною[7], за іншими даними — знижується[10]. Міжнародний союз охорони природи відносить оливкову танагру-потрост до видів в найменшій загрозі (LC)[7][10]. У Венесуелі значна частина її ареалу розташована на території національного парку Канайма, який залишається недоторканим через слабку заселеність регіону людьми. За винятком спорадичного локального видобування золота й алмазів, місцевість, якою мешкає оливкова танагра-потрост, майже не піддається антропогенному впливу, і в короткостроковій перспективі малоймовірно, що вид зіткнеться з якимись погрозами чисельності[7].

Харчування

Основу раціону оливкової танагри-потрост, як і інших представників родини[12], складають комахи і фрукти, особливо ягоди представників родин меластомові (Melastomataceae)[7].

Птахи добувають їжу в підліску, нижче середнього ярусу лісу, але іноді можуть підніматися на висоту до 15 метрів. Вони тихо і методично обшукують підлісок, підстрибуючи і вдивляючись в листя. Зазвичай знімають їжу з листя під час коротких незграбних стрибків, інколи, аби схопити здобич, роблять складні рухи. Можуть шукати здобич в гіллі, корі, моху або мертвому листі[7].

Оливкові танагри-потрост годуються в невеликих гуртах з птахів одного виду, чисельність яких становить 5–20 особин, або в змішаних зграях. Можливо, складають основу зграй, які годуються в нижньому ярусі лісу на тепуях[7].

Розмноження

Особливості розмноження оливкової танагри-потрост вивчено дуже слабко[7]. Ймовірно, представники родини відкладають 1–2 яйця і, можливо, кооперуються під час сезону розмноження, допомагаючи будувати гнізда і вигодовувати пташенят. Кооперативне розмноження часто зустрічається серед птахів, що традиційно відносяться до танагрових, — справжніх (Tangara), сивих● (Neothraupis) та рудогорлих тангарів (Cypsnagra), у габій (Habia). Розташування гнізда і використовувані для побудови матеріали розрізняються у різних видів Mitrospingidae[13].

Систематика

Філогенетичне дерево відповідної групи за Баркером та іншими[9]
 
 

Mitrospingus oleagineus

 
 
 

Orthogonys chloricterus

 
 

Lamprospiza melanoleuca

 
 
 
 
 

Cardinalidae

 
 

Thraupidae

 
 

Вид було описано англійським натуралістом Осбертом Селвіном 1886 року[14] як Eucometis oleaginea на підставі примірників птахів, отриманих з колекції Селвіна і Фредеріка дю Кейна Ґодмана[6]. Довідник The Birds of the World, виділяючи два підвиди, уточнює, що різниця між ними вкрай мала, і пропонує розглядати вид як монотипічний[7]. Міжнародна спілка орнітологів виділяє два підвиди[14]:

  • Mitrospingus oleagineus obscuripectus Zimmer & Phelps, 1945 — південний схід Венесуели і північ Бразилії;
  • Mitrospingus oleagineus oleagineus (Salvin, 1886) — схід Венесуели і Ґаяна.

1898 року американський орнітолог Роберт Ріджвей виділив рід танагри-потрост (Mitrospingus), який включав тільки темнощоку танагру-потрост (Mitrospingus cassinii). За його словами, новий рід слід віднести до родини в'юркових (Fringillidae), хоча це і викликало в ученого деякі сумніви[15]. 1912 року німецький орнітолог Ганс фон Берлепш відніс до цього роду й оливкову танагру-потрост, що отримала свою сучасну назву[6]. 1936 року австрійський орнітолог Карл Едуард Гелльмайр припустив, що цих птахів можна об'єднати в один вид[16][6]. Разом з тим вони помітно різняться вокалізацією і поведінкою[7][17].

Роди танагри-потрост, зелені танагри (Orthogonys) і червонодзьобі танагри (Lamprospiza) вчені традиційно включали до родини танагрових (Thraupidae)[12]. Кіт Баркер (англ. F. Keith Barker) та інші 2013 року оприлюднили результати молекулярних досліджень близько 200 видів американських горобцеподібних птахів з дев'ятьма маховими перами. Побудоване ними філогенетичне дерево показало кілька нових клад або відокремлених груп, багато з котрих було запропоновано виділити в окремі родини[9]. Зокрема, автори праці запропонували виділити роди Mitrospingus, Orthogonys і Lamprospiza, представники яких мешкають переважно в Південній Америці, в родину Mitrospingidae[14][9]. Дослідники вважають, що представники цієї родини походять від спільного предка темнощокої танагри-потрост і червонодзьобої танагри (Lamprospiza melanoleuca). У праці було також показано сестринське відношення цієї родини до клади танагрових (Thraupidae) і кардиналових (Cardinalidae)[9].

Примітки

  1. ↑ (англ.) BirdLife International (2012). Mitrospingus oleagineus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
  2. ↑ Фесенко Г. В. Назви родів у вітчизняному іменуванні птахів світу. Ряд Горобцеподібні (Passeriformes). Частина 2
  3. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. ↑ Birds of the World: Olive-backed Tanager.
  5. ↑ а б в г д е ж и к (англ.) Zimmer J. T., Phelps W. H. New species and subspecies of birds from Venezuela. 2 // American Museum Novitates. — 1945. — Вип. 1274. — С. 1—9.
  6. ↑ а б в г д е (англ.) Hellmayr C. E. Catalogue of birds of the Americas and the adjacent islands. Tersinidae–Thraupidae // Field Mus. Nat. Hist. Publ. Zool.. — 1936. — Т. 13, вип. 9. — С. 352—354.
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою bow_mitrospingus_oleagineus не вказано текст
  8. ↑ Birds of the World: Mitrospingidae.
  9. ↑ а б в г д (англ.) Barker F. K., Burns K. J., Klicka J., Lanyon S. M., Lovette I. J. Going to Extremes: Contrasting Rates of Diversification in a Recent Radiation of New World Passerine Birds // Systematic Biology. — 2013. — Т. 62, вип. 2. — С. 298—320. — DOI:10.1093/sysbio/sys094.
  10. ↑ а б в г д Танагра-потрост оливкова: інформація на сайті МСОП (англ.)
  11. ↑ Birds of the World: Dusky-faced Tanager, Distribution.
  12. ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою bow_mitrospingidae не вказано текст
  13. ↑ (англ.) de Melo T. N., da Silva Xavier R. First data on breeding ecology of Red-billed Pied Tanager Lamprospiza melanoleuca, including the nest and egg // Bulletin of the British Ornithologists' Club. — 2017. — Т. 137, вип. 3. — С. 237—240.
  14. ↑ а б в Gill F., Donsker D. & Rasmussen P. (Eds.), ред. (25 липня 2020). New World warblers, mitrospingid tanagers. IOC World Bird List (v10.2) (англ.). doi:10.14344/IOC.ML.10.2. Процитовано 26 жовтня 2020.
  15. ↑ (англ.) Ridgway R. Descriptions of supposed new genera, species, and subspecies of American birds. I. Fringillidae // The Auk. — 1898. — Вип. 15. — С. 223—781.
  16. ↑ Birds of the World: Dusky-faced Tanager, Appearance.
  17. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою bow_mitrospingus_cassinii_appearance не вказано текст

Література

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Танагра-потрост_оливкова&oldid=34415184