Пташине перо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Оперення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будова пташиного пера (на прикладі махового): 1 — опахало, 2 — стовбур, 3 — борідки, 4 — пухова частина, 5 — очин

Перо́ — рогове утворення шкіри птахів. Пера вкривають більшу частину поверхні тіла птаха та формують оперення.

Прикрашальні пера лірохвоста великого

Структура[ред. | ред. код]

Найскладніша будова притаманна контурним перам, що утворені стрижнем та двома опахалами, розташованими в одній площині. Нижня частина стрижня — так званий очин — порожня та позбавлена опахал, всередині розташовано плівчасте утворення, що називається «душка». Решта стрижня — «стовбур» — має серцевину, що складається з легкої рогової комірчастої тканини.

Опахала утворені довгими борідками, від яких відходять менші бородки другого порядку; на них, в свою чергу, розташовані рогові гачки, якими зкріплюються борідки пера. В разі відсутності гачків борідки залишаються незчіпленими, і такий вид пера називається пуховим.

Завдяки оперенню птахи можуть набувати різного забарвлення, що досягається двома шляхами. По-перше, шляхом вміщення в борідках пера барвників різного кольору (наприклад, у папуг); і по-друге, завдяки специфічній структурі поверхні пера, що забезпечує відбивання світла разом з його спектральним розкладенням (наприклад, у павича). Птахи, яким притаманне таке «структурне» забарвлення, втрачають його в разі намокання пера.

Різновиди[ред. | ред. код]

Варіації пера

Розрізняють такі види пер: контурні, нитчасті, пухові, пух та щетинки.

До контурних пер належать: махові, що відіграють головну роль в утворенні несучої поверхні крила; рульові, що утворюють хвіст, та криючі, що вкривають тулуб птаха і значну частину крил.

У більшості птахів (за деякими винятками, наприклад, пінгвінів) криючі пера вкривають тіло не скрізь: ділянки шкіри, де ростуть пера (птерилії) чергуються з ділянками, де пера відсутні (аптерії). Аптерії вкрито перами з сусідніх птерилій.

Нитчасті пера відрізняються довгим, тонким та м'яким стовбуром, та дуже нечисленним борідками другого порядку на його дістальному кінці. Звичайно, вони вкриті контурними перами, але у деяких птахів (наприклад, у бакланів) на ділянках шиї та потилиці виступають на поверхню оперення.

Пухові пера, як і пух, характеризуються м'яким та тонким стрижнем і незчепленими борідками. Ці види пер запобігають охолодженню тіла.

Для пуху характерний вкорочений стрижень та незчеплені борідки першого порядку, за майже повної відсутності борідок другого порядку. Ембріональне перо, з якого розвиваються всі форми пер, за будовою подібне до пуху.

Щетинки являють собою стрижні пер, позбавлені борідок. Вважається, що вони, як і нитчасті пера, виконують функцію органів дотику.

Пера на кінцях з часом стираються, розтріплюються та вицвітають, що призводить птахів до необхідності линяння, тобто періодичної зміни пер.

Пташине перо

Походження та розвиток[ред. | ред. код]

Тривалий час вважалося, що еволюційно пера походять від шкірних лусок рептилій, але останнім часом цей постулат поставлено під сумнів[1]. Спочатку пера виконували функцію теплоізоляції та, вірогідно, маркерну, у шлюбній поведінці, і лише потім стали пристосуванням для польоту.

У грудні 2018 року на основі аналізу викопних решток було встановено, що пір'я виникло у птерозаврів 250 млн років тому.[2]

Експериментально доведено, що відсутність в організмі ембріону птахів білкового рецептора, яка спричинює утворення перетинок між пальцями ніг, викликає також і перетворення шкірної луски на ногах на пера[3]

Механізм розвитку пера[ред. | ред. код]

В результаті розростання клітин епідермісу та кутису на шкірі утворюється горбок (він подібний до зачатку луски плазунів), що поступово розростається у вигляді спрямованого назад виросту, основа якого заглиблюється в шкіру, утворюючи піхву пера. Сполучнотканинна частина виросту перетворюється в пронизаний кровоносними судинами сосочок пера, що росте. Одночасно епідермальний шар, що розростається — диференціюється на тонкий роговий чохлик, який закриває перо, що росте, а з підлягаючих клітин, які посилено діляться та поступово роговіють, формується стержень з борідками, що відходять від нього. В міру росту пера оточуючий його роговий чохлик поступово злущується, а борідки розпрямляються, утворюючи опахало. Сосочок засихає; від нього в очині пера залишається лише плівчаста душка[4].

Використання людиною[ред. | ред. код]

Пера застосовують для набивки перин, подушок, м'яких меблів, а також для утеплення одягу та спальних мішків (особливо цінується пух гаги). Пера здавна використовували для виготовлення стріл. Пера великих птахів (найчастіше гусей) протягом століть використовували як ручки.

У багатьох народів (зокрема, до середини 19-го сторіччя і в західноєвропейських країнах) пера входять до складу традиційного святкового вбрання. Їх використовували також для проведення ритуалів.

Пера орлів мають велику культурну та духовну цінність для американських індіанців і корінних народів Канади як релігійні об'єкти. У Сполучених Штатах релігійне використання орлиного і яструбиного пера регулюється федеральним законом про орлине пір'я, згідно якого володіння орлиним пером обмежено сертифікованими і зареєстрованими членами федерально визнаних індіанських племен.

У Південній Америці відвари, зроблені з пера кондора, використовуються в традиційних ліках.[5] В Індії пера індійського павича використовувалися в традиційній медицині від укусу змії, безпліддя і кашлю.[6][7]

Протягом 18-го, 19-го і початку 20-го століть відбувалася бурхлива міжнародна торгівля перами для екстравагантних жіночих капелюхів та інших головних уборів. 1886 року відомий орнітолог Френк Чепмен нарахував у Нью-Йорку пера 40 видів місцевих птахів, які прикрашали три чверті з 700 дамських капелюхів. Ця торгівля привела до серйозних втрат для популяцій деяких птахів (наприклад, чапель та журавлів). Захисники природи вели велику кампанію проти використання пера в капелюшках. Це сприяло ухваленню Закону Лейсі 1900 року і призвело до зміни моди. Ринок декоративного пера значною мірою обвалився.[8]

Останнім часом оперення півня стало популярним трендом як аксесуар для зачіски, а пера, яке раніше використовували як риболовецьку приманку, тепер використовують для додання волоссю кольору і стилю[9]. Сьогодні пера, що використовують в індустрії моди, у військових головних уборах і одязі, є відходами птахівництва, включаючи пера курей, гусей, індиків, фазанів і страусів. Ці пера забарвлюють і обробляють для поліпшення їх зовнішнього вигляду, оскільки пера свійських птахів за своєю природою часто бувають тьмяними в порівнянні з перами диких птахів.

Виробництво пір'яної продукції в Європі скоротилося за останні 60 років, переважно через конкуренцію з боку азійських країн.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Prum RO, Brush AH, 2002
  2. Benton, Michael J.; Xu, Xing; Orr, Patrick J.; Kaye, Thomas G.; Pittman, Michael; Kearns, Stuart L.; McNamara, Maria E.; Jiang, Baoyu та ін. (1 January 2019). Pterosaur integumentary structures with complex feather-like branching. Nature Ecology & Evolution (en) 3 (1): 24–30. ISSN 2397-334X. doi:10.1038/s41559-018-0728-7. 
  3. Zou H, Niswander L., 1997
  4. Наумов Н. П., Карташев Н. Н. Зоология позвоночных. — Ч. 2. — Пресмыкающиеся, птицы, млекопитающие: Учебник для биолог. спец. ун-тов. — М.: Высш. школа, 1979. — 272 с., ил.
  5. Froemming, Steve (2006). Traditional use of the Andean flicker (Colaptes rupicola) as a galactagogue in the Peruvian Andes. Journal of Ethnobiology and Ethnomedicine 2: 23. PMC 1484469. PMID 16677398. doi:10.1186/1746-4269-2-23. 
  6. Murari, S.K.; Frey, F.J.; Frey, B.M.; Gowda, T.V.; Vishwanath, B.S. (2005). Use of Pavo cristatus feather extract for the better management of snakebites: Neutralization of inflammatory reactions. Journal of Ethnopharmacology 99 (2): 229–237. PMID 15894132. doi:10.1016/j.jep.2005.02.027. 
  7. Mahawar, M. M.; Jaroli, D. P. (2007). Traditional knowledge on zootherapeutic uses by the Saharia tribe of Rajasthan, India. Journal of Ethnobiology and Ethnomedicine 3: 25. PMC 1892771. PMID 17547781. doi:10.1186/1746-4269-3-25. 
  8. Feather trade Архівовано 23 June 2008 у Wayback Machine., Smithsonian Institution
  9. Bonner, Jessie L. (6 June 2011). High fashion or bait? Fly ties now hair extensions. The Seattle Times. Архів оригіналу за 10 June 2011.