Дергач Леонід Валентинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 29 січня 2022, заснована на цій версії.
Дергач Леонід Валентинович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження24 березня 1979(1979-03-24)
Зарожани, Чернівецька область, УРСР
Смерть1 лютого 2017(2017-02-01) (37 років)
Авдіївка, Донецька область, Україна
Alma MaterНАВС
ПсевдоАкадемік
Військова служба
Роки служби2015—2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 72 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
командир 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дергач.
Зовнішні відеофайли
 Залишив кафедру у вузі, щоб на передовій викладати військову науку молодим бійцям на YouTube // 112 Україна, 25 січня 2017

Леонід Валентинович Дергач (нар. 24 березня 1979(19790324), с. Зарожани, Хотинський район, Чернівецька область, УРСР — 1 лютого 2017, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — український правоохоронець і військовослужбовець, кандидат юридичних наук, викладач ЧНУ ім. Юрія Федьковича, старший лейтенант (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Академік».

Життєпис

Народився 1979 року в селі Зарожани Хотинського району Чернівецької області. Навчався у Зарожанській загальноосвітній школі. Батько свого часу служив у Балтійському флоті.

2000 року закінчив з відзнакою слідчо-криміналістичний факультет Національної академії внутрішніх справ (м. Київ). Мешкав у Чернівцях. З 2001 по 2003 працював в Управлінні по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) Управління МВС України у Чернівецькій області. Одружившись, виїхав за кордон.

З 2006 — викладач кафедри правосуддя юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича — асистент кафедри, у подальшому доцент кафедри: ОКР «Бакалавр» — лекції та семінарські заняття з нормативного курсу «Кримінальне процесуальне право України» та практичні заняття з курсу «Складання процесуальних документів з кримінальних справ»; ОКР «Спеціаліст» — лекції зі спецкурсу «Актуальні питання кримінального процесу», наукове керівництво написанням студентами дипломних робіт[1].

У 2011 здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук, захистивши кандидатську дисертацію на тему «Розслідування вимагань, вчинених організованими злочинними групами, у сучасних умовах». Очолив юридичну клініку при юридичному факультеті ЧНУ, яка надавала безоплатну правову допомогу малозабезпеченим верствам населення.

Кандидат у майстри спорту України з пауерліфтингу. Також займався волейболом, грав у футбол разом зі своїми студентами.

Бойовий шлях

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 25 січня 2015 призваний за частковою мобілізацією. Після підготовки на Яворівському полігоні з березня 2015 по 1 лютого 2017 року проходив військову службу у 72 окремій механізованій бригаді, на посадах помічника гранатометника, командира відділення, командира взводу. Пройшов спецкурс й отримав звання лейтенанта. Після демобілізації восени 2016 підписав контракт і продовжив боронити Батьківщину на фронті на посадах виконуючого обов'язки командира роти, командира роти.

Лейтенант, командир 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква.

З березня 2015 по червень 2016 та з жовтня 2016 по лютий 2017 брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Отримав позивний «Академік».

Воював у районі міста Волноваха, сіл Петрівське (ВОП «Куба»), Старогнатівка, Гранітне Волноваського району; сіл Біла Кам'янка, Новоласпа Бойківського району. Особисто розробив план захоплення панівної висоти поблизу Вікторівки — взвод «Академіка» стояв на лівому фланзі бригади, коли противник намагався вклинитися між його 9-ю ротою і 1-м батальйоном, підрозділ зробив проходи в мінних полях, за якими пройшли його бійці і вибили фланг противника. Операцію проведено без втрат, згодом там облаштували нову позицію «Наглий». Двічі був поранений: влітку 2016 на позиції "Куба" і восени 2016 поблизу Верхньоторецького. Перший раз його сильно контузило, вибухова хвиля пошкодила ребра, він зламав ліву руку. А вдруге під час бою знову поламав ребра, пошкодив пальці, їх довелося зшивати. Після лікування повернувся на фронт. На передовій навчав молодих бійців, які прибували в зону антитерористичної операції. На перевиховання Дергачу відправляли і бійців, у яких були проблеми з дисципліною та алкоголем («аватарів»).

Прийнявши командування ротою, грамотно організував оборону на своїх позиціях так, що противник не міг навіть голови висунути. У жовтні 2016 року, поблизу смт Верхньоторецьке Ясинуватського району, підрозділ лейтенанта Дергача протягом кількох годин вів бій з трьома диверсійними групами противника, які атакували позиції українських військових з трьох напрямків, пройшовши балкою між ВОПом Леоніда Дергача та сусідньою позицією. Після того бою противник двічі приходив забирати своїх вбитих - в той час як завдяки грамотно організованій обороні підлеглі Леоніда Дергача всі залишились цілі. З жовтня до кінця січня 2017 цей напрямок був під пильним контролем "Академіка", і тут було тихо. За мужність, відвагу, особисту доблесть та військову майстерність командування неодноразово представляло лейтенанта до державних нагород. 29 січня 2017, через посилення бойової активності терористів в районі Авдіївки, підрозділ Дергача перевели на захист авдіївської промзони, — на допомогу 1-му батальйону.

Загинув Леонід у бою 1 лютого 2017 року, близько 7:10, від численних осколкових поранень внаслідок артилерійського обстрілу російсько-терористичними угрупуваннями ротного опорного пункту біля «Царської Охоти» в промзоні міста Авдіївка Донецької області. Того ж дня на позиції «Шахта Бутівка» загинув солдат Роман Бублієнко.

3 лютого з командиром 9 роти, кандидатом юридичних наук Леонідом Дергачем прощались на Майдані Незалежності в Києві[2]. Коли тіло везли через Хмельниччину до Чернівецької області, вночі на мосту через Дністер люди зробили коридор зі свічок, і по ньому пронесли Леоніда на руках. 4 лютого пройшло прощання у Чернівцях, в палаці «Юність Буковини»[3]. Похований на кладовищі рідного села Зарожани[4].

В рідних Зарожанах залишились батьки Алевтина Іванівна і Валентин Леонідович, у Чернівцях — молодша сестра Олена Валентинівна та двоє синів 11-річний Максим і 6-річний Данило.

Наказом міністра оборони Леоніда Дергача нагороджено Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню та присвоєне чергове військове звання старшого лейтенанта (посмертно)[5].

В грудні 2017 року Леонід Валентинович був удостоєний найвищої народної нагороди: Ордена Народний Герой України (посмертно).

Нагороди та звання

Вшанування пам'яті

  • 18-19 лютого 2017 року в місті Чернівці на базі спортивного залу Буковинського державного медуніверситету відбувся чемпіонат області з пауерліфтингу серед дорослих, ветеранів, юніорів та юніорок. Чемпіонат було присвячено пам'яті чотирьох спортсменів Федерації пауерліфтингу Чернівецької області, які загинули в зоні АТО, — це Леонід Дергач, Віктор Піцул, Ігор Крисоватий та Андрій Галай[11].
  • 25 травня 2017 року у Зарожанському НВК відкрито меморіальну дошку на честь випускника школи Леоніда Дергача[12].
  • 24 серпня 2017 року, на День Незалежності України, в селі Зарожани Хотинського району відкрили меморіальну дошку-стелу Леоніду Дергачу[13].

Наукові публікації

  • Дергач Л. В. Криміналістична характеристика вимагань, вчиненими організованими злочинними групами / Юридична Україна. — 2007. — № 9. — С. 67-72.
  • Дергач Л. В., Кушнір Н. М. Кримінальне процесуальне право України: навчально-методичний посібник / Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. — 116с.
  • Дергач Л. В. Розслідування вимагань, вчинених організованими злочинними групами, у сучасних умовах: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Нац. акад. внутр. справ. — К., 2011. — 20 с.

Примітки

  1. ↑ Кафедра правосуддя юридичного факультет ЧНУ (PDF) // Сайт Юридичного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2016. Процитовано 26 серпня 2017.
  2. ↑ На Майдані Незалежності в Києві попрощалися з лейтенантом 72-ї мехбригади Леонідом Дергачем, загиблим під Авдіївкою // Цензор.нет, 3 лютого 2017
  3. ↑ У Чернівцях прощалися із Леонідом Дергачем // «Чернівецький промінь», 4 лютого 2017
  4. ↑ На Хотинщині провели в останню путь загиблого під Авдіївкою Леоніда Дергача (позивний — Академік) // «Хотинський район», 7 лютого 2017
  5. ↑ Леоніду Дергачу посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Хотинського району» // «Хотинські вісті», 14 квітня 2017. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  6. ↑ Указ Президента України від 1 лютого 2017 року № 22/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. ↑ Президент нагородив воїнів-захисників Авдіївки // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 1 лютого 2017
  8. ↑ В Івано-Франківську вручили 12 орденів «Народний Герой України» // 5 канал, 16 грудня 2017
  9. ↑ Вісьмох українських воїнів нагородили орденом "Народний Герой України" в Івано-Франківську // «ЬукІнфо», 17 грудня 2017
  10. ↑ Відбулось засідання XVI сесії хотинської районної ради VII скликання // Хотинська РДА, 6 квітня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  11. ↑ Чемпіонат області з пауерліфтингу відбувся у Чернівцях // «Буковинська правда», 20 лютого 2017
  12. ↑ У Зарожанах відкрили меморіальну дошку в пам'ять про Леоніда Дергача // «Хотинський район», 30 травня 2017
  13. ↑ У Зарожанах відкрили меморіальну стелу Герою Леоніду Дергачу // «Хотинські вісті», 24 серпня 2017. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дергач_Леонід_Валентинович&oldid=34421878