Корчів'я
село Корчів'я | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Рівненська область |
Район | Рівненський |
Рада | Підлужненська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA56060350120080781 |
Основні дані | |
Населення | 617 |
Площа | 0,69 км² |
Густота населення | 894,2 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35064 |
Телефонний код | +380 3657 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°54′56″ пн. ш. 26°24′51″ сх. д. / 50.91556° пн. ш. 26.41417° сх. д.Координати: 50°54′56″ пн. ш. 26°24′51″ сх. д. / 50.91556° пн. ш. 26.41417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
183 м |
Водойми | річка Замчисько |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35024, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Підлужне |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Корчі́в'я — село в Україні, у Костопільському районі Рівненської області. Населення становить 617 осіб.
У селі діє Корчівська початкова школа, Українська православна церква, два продуктово-промислові магазини, сауна[джерело?].
В лісі поблизу с. Корчів'я під час німецько-радянської війни та тимчасової окупації окремих територій фашистськими військами 22.08.1942 розстріляно близько 4 тис. осіб єврейської національності, які перед цим були зібрані окупантами з містечка Степань, сіл Осова, Кричильськ, Корост, Велике Вербче, Волоша, Казимирка та зосереджені у тимчасовому таборі на місці теперішньої штучної водойми (ставка) при в'їзді з боку Костополя[джерело?].
Географія
Селом протікає річка Замчисько.
Історія
У 1906 році село Підлужанської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 43 верст, від волості 5. Дворів 22, мешканців 175[1].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/12/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%83_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%97%2C_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8E_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%92%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D1%96%D0%BD%D1%83_%D0%9C._%D0%A4.%2C_%D1%81._%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%96%D0%B2%27%D1%8F%2C.jpg/291px-%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%83_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%97%2C_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8E_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%92%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D1%96%D0%BD%D1%83_%D0%9C._%D0%A4.%2C_%D1%81._%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%96%D0%B2%27%D1%8F%2C.jpg)
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 572 особи, з яких 282 чоловіки та 290 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 616 осіб.[3]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,87 % |
російська | 0,97 % |
гагаузька | 0,16 % |
Примітки
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|