Костопіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костопіль
Герб Костополя Прапор Костополя
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Рівненська область
Район Рівненський район
Громада Костопільська міська громада
Засноване XVIII століття
Статус міста від 1923 року
Населення 37 899 (24.02.2022)[1]
 - повне 37 899 (24.02.2022)[1]
Площа 36,45 км²[2]
Густота населення 1978 осіб/км²
Поштові індекси 35000—35008
Телефонний код +380-3657
Координати 50°53′00″ пн. ш. 26°26′35″ сх. д. / 50.88333° пн. ш. 26.44306° сх. д. / 50.88333; 26.44306Координати: 50°53′00″ пн. ш. 26°26′35″ сх. д. / 50.88333° пн. ш. 26.44306° сх. д. / 50.88333; 26.44306
Висота над рівнем моря 187[2] м
Водойма річка Замчисько
Назва мешканців костопільчанин, костопільчанка, костопільчани
День міста 12 липня
Відстань
Найближча залізнична станція Костопіль
До обл./респ. центру
 - фізична 35 км
 - залізницею 34 км
 - автошляхами 35 км[3]
До Києва
 - залізницею 357 км
Міська влада
Адреса 35000, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Костопіль, вул. 1 Травня, 3
Вебсторінка Костопільська міська рада

CMNS: Костопіль у Вікісховищі

Мапа
Костопіль. Карта розташування: Україна
Костопіль
Костопіль
Костопіль. Карта розташування: Рівненська область
Костопіль
Костопіль
Мапа

Косто́піль — місто в Україні, Рівненського району, Рівненської області. Центр Костопільської громади. Населення становить 37 988 осіб (2022).[1] Засноване 1783 року.[4] Статус міста з 1923 року. До 2020 року було районним центром Костопільського району.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Замчисько, за 38 км[4] на північний схід від Рівного.

Відстань залізницею до Рівного — 34 км[5], фізична відстань до Києва — ~270,3 км[6].

Сусідні населені пункти[6]:

Компасна роза Корчів'я Пісків Рокитне Компасна роза
Іваничі Пн Борщівка
Зх    Костопіль    Сх
Пд
Маща Лісопіль Мала Любаша

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат у місті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[7] Опадів 610 мм на рік.[7] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[7] Найбільша кількість опадів випадає в липні — близько 85 мм.[7] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 57 мм.[7] Пересічна температура січня — -5.4 °C, липня — 18.7 °C.[7] Річна амплітуда температур становить 24.1 °C.[7]

Клімат Костополя
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,4 −1,4 3,2 12,3 19,2 22,9 24,0 23,1 18,4 12,0 5,0 0,0 11,4
Середня температура, °C −5,4 −4,6 −0,4 7,4 13,7 17,5 18,7 17,7 13,3 7,9 2,4 −2,6 7,1
Середній мінімум, °C −8,4 −7,7 −4 2,6 8,2 12,2 13,4 12,3 8,3 3,8 −0,2 −5,1 2,9
Норма опадів, мм 35 31 28 42 59 84 85 67 55 41 41 42 610
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія[ред. | ред. код]

Історична назва — Остальці. Великі та Малі Остальці як власність князів Заславських згадуються в реєстрах 16481658 років.

14 листопада 1783 кухмістр великий коронний Леонард Ворцель отримує від короля Станіслава-Августа привілей з правом заснувати в селі Остальцях містечко під назвою Костпіль чи Костопіль. На кінець XVIII століття в Костополі налічувалося 30 дворів із населенням 248 чоловік (172 кріпаки, 4 шляхтичі, решта — міщани і вільні поселенці).

1793 року після поділу Польщі Правобережна Україна, у тому числі і Рівненщина, відходить до складу Російської імперії, де також панує жорстокий кріпосний гніт; проте і в нових умовах польська шляхта деякий час зберігає свої соціальні та політичні права. У 1860 році в Костополі проживають 304 особи. 1861 року Костопільський маєток стає власністю князя О. Чарторийського — великого волинського магната. Він був власником 23 тисяч десятин землі.

У 90-і роки XIX століття прокладена залізниця Рівне—Сарни—Лунинець; пожвавлюються промислове виробництво і торгівля. 1885 року Костопіль стає центром волості. У 1893 році побудовано храм св. Олександра Невського; він є зразком волинської монументальної архітектури кінця XIX—початку XX століття. За переписом 1897 року в місті проживають 1708 осіб.

Універмаг у центрі міста
Міська рада

1898 року відкрито церковнопарафіяльну школу. У 1902 році відкрито двокласне народне училище. 1903 року при залізничній станції починає діяти поштово-телеграфне відділення.

На початку XX століття у місті з’явилися дві фанерні та меблева фабрика, лісопильний, чавуноливарний заводи, а також майстерні, які виготовляли лемеші та паркет. Вагоме місце в деревообробній галузі Костополя початку XX століття займав фанерний завод єврея Іцхака Айзика Ейдельштейна, заснований у 1905 році.[8]

На початку XX століття розвиваються традиційні ремесла: бондарство, ткацтво, ковальство, шевство, кравецтво тощо. 1914 року із початком Першої світової війни місто опинилося у прифронтовій смузі; мобілізаційні процеси вплинули на скорочення промислового виробництва. У 19181920 роках Україна стала ареною жорстокої боротьби різних суспільно-політичних сил.

1921 року за Ризьким договором Волинь входить до складу Польщі; Костопіль стає центром сільської Костопільської ґміни. На початку 20-х років XX століття у Костополі налічується 417 будинків, мешкають 2990 осіб. 1 січня 1923 року за розпорядженням Ради Міністрів утворено місто Костопіль шляхом вилучення з сільської гміни (волості) Костопіль Рівненського повіту містечка Костопіль, села Костопіль і колонії Костопіль та утворенням із них міської гміни[9] 1925 року місто стає повітовим центром. 19 квітня 1934 року розпорядженням міністра внутрішніх справ встановлено межі міста[10]

17 вересня 1939 року Червона армія окуповує територію Волині. 19 вересня 1939 року в районі Костополя радянська 87-ма стрілецька дивізія взяла в полон 1500 польських вояків зі зброєю і 25 гарматами[11] У 1939 році Костопіль отримує підтвердження статусу міста від радянської адміністрації; Волинь входить до СРСР; починається радянізація українських земель, яка згодом перетворюється на насильницьку колективізацію, репресії і депортацію.

1 липня 1941 року нацисти окуповують Костопіль і розпочинають терор проти мирного населення. Костопіль входив до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ[12]. У 19411943 роках величезних втрат зазнає промисловість міста; найкраще обладнання вивезено в Німеччину.

28 березня 1943 року в бою з німецькими військовими угрупуваннями відділи УПА у жорстокому бою відстояли звільнену від німців територію біля Костополя.

У травні до Костополя прибув 202-й батальйон шуцманшафту, що цілком і повіністю укомплектовувася з поляків. Ряди батальйону тут ще й поповнилися за рахунок набору місцевих волинських поляків, що рятувалися від УПА. З червня 1943 року УПА ввела блокаду Костополя, через що в місті погано йшли справи з проводовльством. Кілька десятків добре озброєних поліцаїв здійснювали "продовольчі рейди" в поля за врожаєм. Німців не турбувало становище поляків, але вони були зацікавлені в депортації якомога більшого числа з них для роботи в Німеччині. До того ж сілезці, що служили в німецькій армії, прийшли на допомогу волинським полякам і разом з поліцаями організували походи в навколишні села за їжею[13].

14 січня 1944 — регулярні частини Червоної армії і партизани займають Костопіль.

У 19441945 роках відновлюють роботу промислові підприємства, навчальні заклади, установи, організації; зокрема, у жовтні 1945 — Костопільський завод скловиробів. У 19451957 роках в місті працює педучилище, яке підготувало більше тисячі вчителів початкових класів.

1952 року відкриваються медсестринські курси. У 1954 році починає діяти медучилище (сьогодні це — філія Рівненського медичного коледжу).

1987 року до території міста приєднують села Перемінка та Хмизопіль, які стають мікрорайонами.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність[ред. | ред. код]

Згідно з переписом населення 2001 року у Костополі проживала 30467 осіб.[14]

Станом на 1 січня 2019 року, населення становить 31 306 осіб.[1]

Динаміка населення[14]
1939 1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2011 2012
7,2 тис. 11 762 17 548 22 803 31 610 33,2 тис. 30 467 30 214 31 155 33 437

Національний склад[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[15]:

Національність Відсоток
українці 96,21 %
росіяни 2,76 %
інші/не вказали 1,03 %

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[16][17]:

Мова Відсоток
українська 97,28 %
російська 2,46 %
інші/не вказали 0,26 %

Культура[ред. | ред. код]

Культурний комплекс представлений Будинком культури, музичною школою, кількома бібліотеками, краєзнавчим музеєм тощо. Найбільш відомий своєю майстерністю колектив міста — народний ансамбль танцю «Веселка», відомий своєю участю у міжнародних фестивалях[джерело?].

Також беруть участь у громадському та культурному житті поліський гурт «Нивка» районного Будинку культури, народний аматорський ансамбль пісні і танцю «Калина», зразковий дитячий ансамбль «Журавлинка» дитячої музичної школи, циркова студія районного Будинку школярів та юнацтва.

22 травня 1995 року відбулося відкриття пам'ятника Тарасу Шевченку. 25 вересня 1996 року виконавчий комітет Костопільської міської ради затверджує сучасний герб і прапор Костополя. У вересні 2015 у Голівуді змонтовано документальний фільм про Костопіль[18].

12 липня 2015 року відкрито фонтан.

Освіта[ред. | ред. код]

У Костополі працюють спеціальна школа інтернат для дітей з ураженням опорно-рухового апарату та наслідками дитячого церебрального паралічу і вище професійне училище № 1. Мережу позашкільних закладів складають будинок школярів та юнацтва, станція юних техніків, школа інтелектуальних ігор «Сузір'я», дитячо-юнацька спортивна школа.

Школи[ред. | ред. код]

  • Костопільський НВК 1-го ступеня гімназія ім. Т. Г. Шевченка
  • Костопільський ліцей № 2
  • Костопільський ліцей № 3
  • Костопільська ЗОШ 1-3 ступенів № 4
  • Костопільська ЗОШ 1-3 ступенів № 5
  • Костопільська ЗОШ 1-3 ступенів № 6
  • Костопільська гімназія № 8
  • Костопільська ЗОШ 1 ступенів № 9
  • Костопільський ліцей-інтернат спортивного профілю ІI-III ступенів Рівненської обласної ради

Релігія[ред. | ред. код]

2008 року відбулося відкриття українського католицького храму Пресвятого Серця Ісуса Христа[19]

12 липня 2015 року архієпископ Рівненський і Острозький УПЦ КП Іларіон освятив Петро-Павлівський храм та очолив Божественну літургію[20].

26 липня 2015 року відбулося відкриття та освячення архієпископом Іларіоном Свято-Вознесенського собору[21].

Протестанти[ред. | ред. код]

Адвентисти сьомого дня [3]

Євангельські християни Баптисти

Свідки Єгови

Християни віри Євангельської

Спорт[ред. | ред. код]

Любительський ФК «Костопіль», що тримається на ентузіазмі декількох закоханих у цей вид спорту осіб. Свої домашні зустрічі команда проводить на стадіоні «Колос».

Місто також представлене у жіночій першості України з футболу клубом «Родина-Ліцей».

Органи влади[ред. | ред. код]

Місцеві органи влади представлені Костопільською міською радою, яка входить до складу Рівненської області України.

Міський голова — Денисюк Євгеній Олексійович. До міської ради входить 30 депутатів[22].

Економіка[ред. | ред. код]

  • АТ «Родина» (до 2010 року «Костопільський завод продтоварів»), що виробляє кондитерські вироби.
  • Костопільська меблева фабрика
  • Деревообробний завод компанії «Українські лісопильні», що спеціалізується на виробництві соснових пиломатеріалів, призначених для виготовлення меблів, столярних виробів та будматеріалів[23].

Транспорт[ред. | ред. код]

2021-го року місто придбало шість нових автобусів і згодом (вперше в області) запровадило електронні квитки в громадському транспорті[24].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Меморіал, присвячений містянам-жертвам Голокосту (Холон, Ізраїль)

Із Костополем пов'язані життєві шляхи відомих діячів української літератури та мистецтва — Юрія Жилка, Леоніда Мосендза, Ніла Хасевича та ін.

Народились[ред. | ред. код]

В Костополі народилися:

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року. Киів: Державна служба статистики України. 2019. с. 61. с. 83. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019. 
  2. Прогноз погоди в м. Костопіль. Архів оригіналу за 12 вересня 2008. Процитовано 14 вересня 2008. 
  3. [1]
  4. а б Картка міста Костопіль на сайті Костопільської міської ради. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 червня 2015. 
  5. Облікова картка м. Костопіль на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 02.02.2015. Процитовано 08.08.2014. 
  6. а б місто Костопіль — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 25 серпня 2015. Процитовано 8 серпня 2014. 
  7. а б в г д е ж Kostopil climate: Average Temperature, weather by month, Kostopil weather averages. Climate-Data.org. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.  (англ.)
  8. Підприємство, яке знала вся Європа: історія фанерного заводу Айзика Ейдельштейна в Костополі. rivne.name. 
  9. Dz.U. 1922 nr 82 poz. 733. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 22 вересня 2016. 
  10. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Kamieńca Litewskiego w powiecie brzeskim, województwie poleskiem. [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  11. В.Бешанов. Червоний бліцкриг. Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 17 квітня 2017. 
  12. Коротун, 1996, с. 13.
  13. Siemaszko W., Siemaszko E., Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939-1945, Warszawa: „von borowiecky”, 2000, s. 318-320
  14. а б Динаміка чисельності населення міст України. Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 8 серпня 2014. 
  15. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  16. Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  17. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  18. У Голівуді змонтовано документальний фільм про Костопіль
  19. Освятили український католицький храм [недоступне посилання з листопадаа 2019]
  20. Архієпископ Іларіон освятив Петро-Павлівський храм м. Костопіль. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 19 липня 2015. 
  21. Владика Іларіон освятив накупольні хрести у Костополі
  22. Облікова картка Костопільської міської ради на сайті ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]
  23. На Рівненщині запрацювало потужне інвестиційне українсько-шведське підприємство «Українські лісопильні». Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017. 
  24. Костопіль першим в області запроваджує електронні квитки

Книги[ред. | ред. код]

  • Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.
  • Костопіль. Місто над Замчиськом: [Рівнен. обл. : минуле та сьогодення] / Олександр Намозов. — Рівне: Дятлик М. С., 2013. — 147 с., XX с. іл. : іл., табл., портр. ; 28 см. — Текст укр., рос. — 1 000 пр. — ISBN 978-617-515-102-0

Посилання[ред. | ред. код]