Давид Сассолі
Давид Сассолі | |
---|---|
італ. David Sassoli | |
Голова Європейського парламенту | |
3 липня 2019 — 11 січня 2022 | |
Попередник | Антоніо Таяні |
Наступник | Роберта Мецола |
Член Європейського парламенту від Центральної Італії[en] | |
14 липня 2009 — 11 січня 2022 | |
Народився | 30 травня 1956[1][2] Флоренція, Італія[3] |
Помер | 11 січня 2022[4][5] (65 років) Авіано, Порденоне[d], Фріулі-Венеція-Джулія, Італія[6] |
Похований | Сутрі[7] |
Відомий як | політик, журналіст, ведучий новин |
Місце роботи | RAI |
Країна | Італія |
Alma mater | Флорентійський університет |
Політична партія | Демократична партія |
Підпис | |
davidsassoli.com | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Давид Марія Сассолі (італ. David Sassoli; 30 травня 1956 — 11 січня 2022[8]) — італійський політик та журналіст, член Демократичної партії. Член Європейського парламенту з 2009 року[9], Голова Європейського парламенту з 3 липня 2019[10] до 11 січня 2022 року.
Життєпис
Народився у Флоренції 1956 року. Протягом 1970-х років вивчав політичні науки в Флорентійському університеті. Почав свою журналістську кар'єру, співпрацюючи з невеликими місцевими газетами та інформаційними агентствами, а потім перейшов до римської редакції газети «Il Giorno». 3 липня 1986 року вступив до реєстру професійних журналістів.
1992 року він став репортером новин для TG3 і тоді ж співпрацював з Мікеле Санторо для деяких телевізійних програм, як-от «Il rosso e il nero» («Червоний і чорний») і «Tempo reale» («Real Time»). 1996 року він провів програму «Cronaca in diretta» («Живе висвітлення»). Через кілька років Давид Сассолі був призначений ведучим TG1, де став одним із найбільш помітних і популярних журналістів у Італії.[11] 2007 року, коли Джанні Ріотта був призначений новим директором TG1, Сассолі став його заступником.[12]
Помер 11 січня 2022 року, похований у Римі[13].
Політична кар'єра
2009 року Давид Сассолі залишив журналістику для вступу в політику, ставши членом лівоцентристської Демократичної партії (ДП), балотуючись на виборах до Європейського парламенту 2009 року в окрузі Центральна Італія. 7 червня 2009 року був обраний членом Європейського парламенту, отримавши 412 502 голосів[14] та найбільшу підтримку виборців у своєму виборчому окрузі.[15] З 2009 до 2014 року він обіймав посаду лідера Демократичної партії у парламенті.
9 жовтня 2012 року Сассолі оголосив про свою участь у праймериз лівоцентристів, що мали на меті висування єдиного кандидата у мери Риму на муніципальних виборах 2013 року. Він посів друге місце з 26 % голосів, поступившись сенатору Ігнаціо Маріно, який отримав 55 %, і випередив колишнього міністра зв'язку Паоло Джентілоні. Пізніше Маріно був обраний міським головою, перемігши правого президента Джанні Алеманно.[16]
На виборах до Європейського парламенту 2014 року Сассолі переобрався із 206 тис. голосів[17]. Демократична партія отримала 41 % голосів[18].
1 липня 2014 року Сассолі був обраний віцепрезидентом Європейського парламенту 393 голосами, що зробило його другим найбільш підтримуваним кандидатом-соціалістом.[19][20] Окрім завдань комітету, він був членом міжрегіональної групи Європейського парламенту з питань надзвичайної бідності та прав людини.[21]
Голова Європейського парламенту
На виборах до Європейського парламенту 2019 року в Італії Сассолі було переобрано до Європейського парламенту[22]. 2 липня 2019 року Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D) запропонував його як нового Президента Європейського парламенту.[23] Наступного дня Сассолі був обраний президентом на виборах 345 голосами (за необхідних 334-х), замінивши на посаді Антоніо Таяні[24][25]. Він став сьомим італійцем, що обійняв цю посаду.
Особисте життя
Був одружений із Алессандрою Вітторіні. У них двоє дітей, Джуліо та Лівія.[26] Був шанувальником футбольної команди АКФ «Фіорентина» з рідного міста.
Був активним членом Articolo 21, liberi di… («Стаття 21, вільна для …»), італійської асоціації, заснованої 27 лютого 2001 року, до якої ввійшли журналісти, письменники, директори та юристи, з метою просування конституційного принципу свободи слова.
Примітки
- ↑ http://www.europarl.europa.eu/meps/en/96864/DAVID-MARIA_SASSOLI/home
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ David-Maria SASSOLI
- ↑ Morto David Sassoli, presidente del Parlamento europeo: era ricoverato per una malattia che aveva colpito il sistema immunitario — Roma: GEDI Gruppo Editoriale, 2022. — ISSN 0390-1076; 2499-0817
- ↑ Zemřel předseda Evropského parlamentu David Sassoli — Česká televize, 2022.
- ↑ https://www.dw.com/es/muere-presidente-del-parlamento-europeo-david-sassoli/a-60384284
- ↑ http://www.tusciaweb.eu/2022/01/sua-volonta-david-sassoli-sara-sepolto-al-cimitero-sutri/
- ↑ Помер голова Європарламенту Давид Сассолі. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 січня 2022.
- ↑ David Maria Sassoli — Member of the European Parliament
- ↑ David Sassoli elected European Parliament president
- ↑ La partita di David Sassoli. All'Europarlamento si vota il presidente
- ↑ Archivio Rai Uno
- ↑ У Римі поховали главу Європарламенту Давида Сассолі. РБК-Украина (рос.). Процитовано 18 січня 2022.
- ↑ Berlusconi fallisce l'obiettivo tre milioni Nell'Idv De Magistris batte Di Pietro
- ↑ Europee: le preferenze raccolte dai candidati del Pd
- ↑ Elezioni Comunali 2013, Liste e risultati: Roma. La Repubblica. 10 червня 2013. Процитовано 10 червня 2013.
- ↑ ELEZIONI EUROPEE 2014 LISTE E CANDIDATI
- ↑ Renzi stravince il «derby» con Grillo. Pd al 40,8 %, M5S 20 punti indietro
- ↑ I nuovi vicepresidenti del Parlamento europeo
- ↑ David Sassoli VICEPRESIDENTE DEL PARLAMENTO EUROPEO E MEMBRO BURO & TRAN
- ↑ Members European Parliament Intergroup on Extreme Poverty and Human Rights
- ↑ Speciale Elezioni Europee — Liste, candidati ed eletti in Italia
- ↑ Parlamento Ue, i socialisti candidano David Sassoli come presidente
- ↑ Italian chosen as European Parliament president. BBC. 3 липня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
- ↑ Президентом Європарламенту став представник Італії Давид Сассолі
- ↑ Biografia di David Sassoli