Джузеппе Пелла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джузеппе Пелла
італ. Giuseppe Pella
італ. Giuseppe Pella
Джузеппе Пелла італ. Giuseppe Pella
Flag of the Prime Minister of Italy.svg 31-й Голова Ради міністрів Італії
17 серпня 1953 — 18 січня 1954
Попередник Альчіде де Гаспері
Наступник Амінторе Фанфані
Flag of Italy.svg Міністр закордонних справ Італії
15 лютого 1959 — 25 березня 1960
Попередник Амінторе Фанфані
Наступник Антоніо Сеньї
Flag of Italy.svg Міністр закордонних справ Італії
19 травня 1957 — 1 липня 1958
Попередник Гаетано Мартіно
Наступник Амінторе Фанфані
Flag of Italy.svg Міністр закордонних справ Італії
17 серпня 1953 — 18 січня 1954
Попередник Альчіде де Гаспері
Наступник Аттільо Піччіоні
Народився 18 квітня 1902(1902-04-18)[1][2]
Вальденго, Провінція Б'єлла, П'ємонт, Італія
Помер 31 травня 1981(1981-05-31)[1][2] (79 років)
Рим
Відомий як політик, дипломат, економіст
Місце роботи Туринський університет і Римський університет ла Сапієнца
Країна Італія і Королівство Італія
Політична партія Християнсько-демократична партія
Нагороди
Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany

Джузеппе Пелла (італ. Giuseppe Pella; 18 квітня 1902, Вальденго, П'ємонт, Італія — 31 травня 1981, Рим) — Голова Ради Міністрів Італії і міністр закордонних справ з 17 серпня 1953 по 18 січня 1954.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Діяч правого крила Християнсько-демократичної партії, секретар міністерства фінансів, потім міністр фінансів в уряді Альчіде де Гаспері, в 1948 був призначений міністром державного майна, на цій посаді викликав неприязне ставлення до себе з боку комуністів, соціалістів і деяких інших партій своєю ліберально-монетаристською політикою. У 1953 став прем'єр-міністром у свідомо тимчасовому уряді, створеному для врегулювання політичної кризи. Викликав конфлікт з Тіто з приводу Трієста своїми націоналістичними заявами, що викликало його відставку. У тому ж році після смерті де Гаспері Пелла став головою Європейського парламенту і займав цю посаду до 1956 року. Згодом з 19 травня 1957 по 1 липня 1958 — знову міністр закордонних справ в уряді Адоні Дзола, з 15 лютого 1959 по 23 березня 1960 — в уряді Антоніо Сеньї, в 1960—1962 — міністр балансу в уряді Амінторе Фанфані. Вороже ставився до альянсу з соціалістами, Пелла після цього пішов з політики до 1972, коли він на нетривалий термін став міністром фінансів в уряді Джуліо Андреотті. До 1976 був сенатором.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Crivellin W. E. Dizionario Biografico degli Italiani — 2015. — Vol. 82.
  2. а б Munzinger Personen

Посилання[ред. | ред. код]