Маріо Шельба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріо Шельба
італ. Mario Scelba
Mario Scelba 1947.jpg
Ім'я при народженні італ. Mario Scelba
Народився 5 вересня 1901(1901-09-05)[1][2]
Кальтаджіроне, Провінція Катанія, Сицилія, Італія
Помер 29 жовтня 1991(1991-10-29)[1][2] (90 років)
Рим, Італія
·тромбоз
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність політик, адвокат
Alma mater Римський університет ла Сапієнца
Володіє мовами італійська[1]
Посада Голова Ради Міністрів Італії, Депутат Європейського парламенту, член Палати депутатів Італії[d], minister of Posts and Telecommunications of the Kingdom of Italy[d], Italian Minister of the Interior[d], Italian Minister of the Interior[d], Italian Minister of the Interior[d], Italian Minister of the Interior[d], Italian Minister of the Interior[d], Italian Minister of the Interior[d], Italian Minister of the Interior[d], Q55096476?, сенатор Італії[d] і member of the Constituent Assembly of Italy[d]
Партія Християнсько-демократична партія

Маріо Шельба (італ. Mario Scelba; 5 вересня 1901(19010905), Кальтаджіроне — 29 листопада 1991, Рим) — італійський політик і державний діяч, 33-й прем'єр-міністр Італійської Республіки з 10 лютого 1954 року по 2 липня 1955 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Вивчав право в місті Римі, а по закінченні юрфаку в 1921 році посів чільне місце в Італійській народної партії (італ. Partito Popolare Italiano). Після того, як ця політична партія була заборонена, Маріо Шельба зайнявся в столиці адвокатської практикою.

Після початку Другої світової війни, ратував за відновлення народної партії і незабаром партія з'явилася під новою назвою Християнсько-демократична партія, і він став у ній членом президії і відповідав за політичні питання та питання відносин із засобами масової інформації.

В 1945 році був обраний до Національної ради. У тому ж році займає посаду міністра внутрішніх справ.

У лютому 1954 сформував і очолив власний кабінет міністрів, до складу якого увійшли християнські демократи, ліберали і соціал-демократи. Створений ним уряд протримався при владі півтора року.

З липня 1960 по лютий 1962 року був знову виконував обов'язки міністра внутрішніх справ республіки.

В 19691971 роках був головою Європейського парламенту.

Помер 29 листопада 1991 в Римі. На його похороні було присутнє практично все вище керівництво партії Християнських демократів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica

Література[ред. | ред. код]

  • Elena Aga-Rossi — Victor Zaslavsky, Togliatti e Stalin. Il PCI e la politica estera staliniana negli archivi di Mosca, Bologna, Il Mulino, 2007
  • Pier Luigi Ballini, Mario Scelba. Contributi per una biografia, Soveria Mannelli, Rubettino, 2006
  • Nico Perrone, De Gasperi e l'America, Palermo, Sellerio, 1995, ISBN 8-83891-110-X