Маріо Шельба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріо Шельба
італ. Mario Scelba
Mario Scelba 1947.jpg
Ім'я при народженні італ. Mario Scelba
Народився 5 вересня 1901(1901-09-05)[1][2][…]
Кальтаджіроне, Провінція Катанія, Сицилія, Італія
Помер 29 жовтня 1991(1991-10-29)[1][2][3] (90 років)
Рим, Італія
·тромбоз
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність політик, адвокат
Alma mater Римський університет ла Сапієнца
Знання мов італійська[1]
Посада Голова Ради Міністрів Італії, Депутат Європейського парламенту, член Палати депутатів Італії[d], minister of Posts and Telecommunications of the Kingdom of Italyd, Italian Minister of the Interiord, Italian Minister of the Interiord, Italian Minister of the Interiord, Italian Minister of the Interiord, Italian Minister of the Interiord, Italian Minister of the Interiord, Italian Minister of the Interiord, Міністр коммунікаційd, сенатор Італії[d] і member of the Constituent Assembly of Italyd
Партія Християнсько-демократична партія

Маріо Шельба (італ. Mario Scelba; 5 вересня 1901(19010905), Кальтаджіроне — 29 листопада 1991, Рим) — італійський політик і державний діяч, 33-й прем'єр-міністр Італійської Республіки з 10 лютого 1954 року по 2 липня 1955 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Вивчав право в місті Римі, а по закінченні юрфаку в 1921 році посів чільне місце в Італійській народної партії (італ. Partito Popolare Italiano). Після того, як ця політична партія була заборонена, Маріо Шельба зайнявся в столиці адвокатської практикою.

Після початку Другої світової війни, ратував за відновлення народної партії і незабаром партія з'явилася під новою назвою Християнсько-демократична партія, і він став у ній членом президії і відповідав за політичні питання та питання відносин із засобами масової інформації.

В 1945 році був обраний до Національної ради. У тому ж році займає посаду міністра внутрішніх справ.

У лютому 1954 сформував і очолив власний кабінет міністрів, до складу якого увійшли християнські демократи, ліберали і соціал-демократи. Створений ним уряд протримався при владі півтора року.

З липня 1960 по лютий 1962 року був знову виконував обов'язки міністра внутрішніх справ республіки.

В 19691971 роках був головою Європейського парламенту.

Помер 29 листопада 1991 в Римі. На його похороні було присутнє практично все вище керівництво партії Християнських демократів.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Elena Aga-Rossi — Victor Zaslavsky, Togliatti e Stalin. Il PCI e la politica estera staliniana negli archivi di Mosca, Bologna, Il Mulino, 2007
  • Pier Luigi Ballini, Mario Scelba. Contributi per una biografia, Soveria Mannelli, Rubettino, 2006
  • Nico Perrone, De Gasperi e l'America, Palermo, Sellerio, 1995, ISBN 8-83891-110-X