Хосе Марія Хіль-Роблес Хіль-Дельгадо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хосе Марія Хіль-Роблес Хіль-Дельгадо
José María Gil-Robles y Gil-Delgado (2011).jpg
Ім'я при народженні ісп. José María Gil-Robles y Gil-Delgado
Народився 17 червня 1935(1935-06-17) (84 роки)
Мадрид, Іспанія
Громадянство
(підданство)
Flag of Spain.svg Іспанія
Діяльність політик, адвокат
Володіє мовами іспанська
Посада голова Європейського парламенту, Депутат Європейського парламенту[1], Депутат Європейського парламенту[1] і Депутат Європейського парламенту[1]
Партія Народна партія
Батько Хосе Марія Хіль-Роблес
Нагороди

Хосе Марія Хіль-Роблес Хіль-Дельгадо (ісп. José María Gil-Robles y Gil-Delgado; нар. 17 червня 1935(19350617), Мадрид) — іспанський юрист і політичний діяч. Депутат Європейського парламенту в 1989–2004 рр. Президент Європейського парламенту в 1997–1999 рр. Член правоцентристської Народної партії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 17 червня 1935 р. в родині відомого іспанського політика Хосе Марії Хіль-Роблеса (1898–1980), лідера правої католицької промонархічної партії Іспанської конфедерації незалежних правих (ісп. La Confederación Española de Derechas Autónomas — CEDA) 1933–1937 рр., брат Альваро Хіль-Роблеса (р. 1944), Національного омбудсмена Іспанії (1988–1993) та комісара з прав людини Ради Європи (1999–2006).

Під час громадянської війни в Іспанії разом із сім'єю проживав в еміграції в Португалії (Ешторіалі).

Навчався в університеті в Саламанці. В 1957 році він здобув ступінь у галузі права в Університеті Саламанки, з відзнакою. Протягом кількох років, і до 1964 був доцентом на кафедрі політичної права в Університеті Мадрида. Після після смерті Франциско Франко брав участь у створенні спільно з батьком Народної партії.

Обраний депутатом Європейського парламенту в 1989 р., від Народної Партії. Входив в фракцію Європейської народної партії. Входив до складу комітетів у справах молоді, культури, освіти, ЗМІ та спорту і петицій.

1994 року був переобраний депутатом Європейського парламенту, ставши, одним із чотирнадцяти віце-президентів і був членом комітету з інституційним питань і регулювання.

1997 року обраний Президентом Європейського парламенту, змінивши на цій посаді соціаліста німця Клауса Ханша.

Володіє португальською, французькою, англійською та італійською мовами.

Нагороджений медаллю Шумана, Хрестом за заслуги в сільському господарстві, орденом Франциско Моразана — нагороди Центральноамериканського парламенту.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в http://www.europarl.europa.eu/meps/en/1219