Джейсон Гікел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:14, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 лютого 2022, заснована на цій версії.
Джейсон Гікел
Народився26 грудня 1982(1982-12-26)[1] (41 рік)
Есватіні
Діяльністьантрополог, етнограф
Галузьімперіалізм, політична економія[2], Екологічна економіка[2], антизростання, антропологія[3], культурна антропологія[3], культурна політика[3], демократія[3], економіка[3] і ксенофобія[3]
Alma materУніверситет Вірджинії[4] і Вітон-коледжd
Знання мованглійська[3]
ЗакладЛондонський університет[5] і Автономний університет Барселони
Сайтjasonhickel.org

Джейсон Гікел (англ. Jason Hickel; нар. 1982) — економічний антрополог, професор Інституту екологічних наук і технологій при Автономному університеті Барселони, науковий співробітник Міжнародного інституту нерівності при Лондонській школі економіки[6] та член Королівського товариства мистецтв. Відомий дослідженнями глобальної нерівності та політичної екології.

Біографія

Народився і виріс у Свазіленді (нині Есватіні), де його батьки були лікарями в розпал кризи СНІДу[7]. Здобув ступінь бакалавра з антропології у Вітонському коледжі в США (2004)[8]. Працював у неприбутковому секторі в Нагаленді в Індія та у Свазіленді[9], здобув ступінь доктора філософії з антропології в Університеті Вірджинії в серпні 2011 року[10][11]. Його докторська дисертація називалася «Демократія і саботаж: моральний порядок і політичний конфлікт у Квазулу-Наталі, Південна Африка[12]. Викладав у Лондонській школі економіки у 2011–2017 роках і в Лондонському університеті Голдсмітс у 2017–2021 роках.

У 2017–2019 роках працював у робочій групі Лейбористської партії Великої Британії з міжнародного розвитку[13][14]. У 2020 році працював у Консультативній групі зі статистики для Доповіді про розвиток людини ООН[15] і в консультативній раді для Європейського зеленого курсу[16].

Бібліографія

Книги

  • Hickel, Jason (2020). Less is More: How Degrowth Will Save the World. Penguin Random House. ISBN 9781785152498.
  • Hickel, Jason (2017). The Divide: A Brief Guide to Global Inequality and its Solutions. Random House. ISBN 978-1-4735-3927-3.
  • Hickel, Jason; Haynes, Naomi (2018). Hierarchy and Value: Comparative Perspectives on Moral Order. Berghahn Books. ISBN 978-1-78533-998-1.
  • Hickel, Jason (2016). Neoliberalism and the End of Democracy. У Springer, Simon; Birch, Kean; MacLeavy, Julie (ред.). The Handbook of Neoliberalism. Routledge. ISBN 978-1138844001.
  • Hickel, Jason (2015). Democracy as Death: The Moral Order of Anti-Liberal Politics in South Africa. University of California Press. ISBN 978-0-520-95986-6.
  • Healy-Clancy, Meghan; Hickel, Jason (2014). Ekhaya: The Politics of Home in KwaZulu-Natal. University of KwaZulu-Natal Press. ISBN 978-1-86914-254-4.

Переклади українською

Примітки

  1. ↑ Library of Congress Authorities — Library of Congress.
  2. ↑ а б https://londonspeakerbureau.com/speaker-profile/jason-hickel/
  3. ↑ а б в г д е ж Czech National Authority Database
  4. ↑ https://majorevents.virginia.edu/sites/majorevents2017.virginia.edu/files/Finals%20Program%202012.pdf
  5. ↑ https://www.weforum.org/agenda/authors/jason-hickel
  6. ↑ Science, London School of Economics and Political. Jason Hickel. London School of Economics and Political Science (брит.). Процитовано 5 жовтня 2021.
  7. ↑ The Divide. Renegade Inc (англ.). 29 вересня 2017. Процитовано 22 листопада 2020.
  8. ↑ UVA Graduate Student Receives Newcombe Fellowship. UVA Today (англ.). 5 травня 2010. Процитовано 22 листопада 2020.
  9. ↑ Archived at Ghostarchive and the JASON HICKEL on NGOs and Bill Gates.: JASON HICKEL on NGOs and Bill Gates.
  10. ↑ Disk 1690-000, Diss.Anthrop 2011.H53, XX(5587297.3) University of Virginia Library
  11. ↑ New ACLS Faculty Fellow: Jason Hickel | Department of Anthropology. anthropology.virginia.edu. Процитовано 22 листопада 2020.
  12. ↑ One Hundred and Eighty-Third Final Exercises (PDF). University of Virginia. 20 травня 2012. с. 24. Процитовано 12 лютого 2021.
  13. ↑ Dr Jason Hickel. lse.ac.uk. Процитовано 25 грудня 2019.
  14. ↑ Jason Hickel. unitedagents.co.uk. Процитовано 25 грудня 2019.
  15. ↑ Virtual Consultation on the 2020 Human Development Report (PDF).
  16. ↑ About us. Green New Deal for Europe (брит.). Процитовано 22 листопада 2020.

Посилання

Література та бібліографія
Наука
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джейсон_Гікел&oldid=34608081