Профіль взаємосумісності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:27, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 14 лютого 2022, заснована на цій версії.
UGV Talon

Профіль взаємосумісності наземних роботизованих платформ (англ. UGV Interoperability Profile (UGV IOP) або IOP) — сукупність нормативних технічних вимог щодо забезпечення взаємосумісності наземних роботизованих комплексів та їх складових.

Головні особливості

В основу його покладено спільну архітектуру безекіпажних систем JAUS (Joint Architecture for Unmanned Systems), яка раніше мала назву Joint Architecture for Unmanned Ground Systems (JAUGS)[1].

Розробка IOP була ініційована військовими США[2][3][4]. Планується інтеграція IOP з ROS-M та архітектурою AGVRA.[5]

IOP покладений в основу настанови НАТО STANAG 4818/AEP-4818 щодо профілю взаємосумісності UGV (Unmanned Ground Vehicle Interoperability Profiles, IOP)[1]. Відповідною стандартизацією опікується експертна команда з питань UGV (Unmanned Ground Vehicle, UGV ToE), яка підпорядковується групі LCG LE у складі Групи НАТО з питань озброєнь сухопутних військ (NAAG) Конференції національних директорів озброєнь (CNAD)[6][7].

Експериментальна перевірка поточних версій профілю взаємосумісності здійснювалася під час навчань НАТО, зокрема, ELROB 2018 та Trident Juncture 2018[6].

Базова концепція

IOP визначає взаємосумісніть на кількох рівнях різних конфігурацій систем:

  • між блоками управління оператора (OCU) і одним або кількома безекіпажними транспортними засобами (UGV);
  • між елеменами обладнання і програмними модулями OCU;
  • всередині UGV, між підсистемами UGV, корисним навантаженням тощо;
  • між OCU, UGV та зовнішніми системами C2 для обміну інформацією командування і управління, аудіо- та відеоданими.

Для забезпечення взаємосумісності обладнання IOP також містить специфікації рознімань і кріплень.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Слюсар, В.І. (2019). Ключові суб’єкти НАТО з розвитку наземних роботизованих комплексів (UGV).// Науково-практична конференція "Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності". – 14 – 15 листопада 2019 р. – Львів: Національна академія Сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного, 2019. - C. 70 (PDF).
  2. ↑ U.S. Army Unveils Common UGV Standards. Aviation Week Network. Penton. 10 січня 2012. Процитовано 25 квітня 2017.
  3. ↑ Serbu, Jared (14 серпня 2014). Army turns to open architecture to plot its future in robotics. Federal News Radio. Процитовано 28 квітня 2017.
  4. ↑ Demaitre, Eugene. Military Robots Use Interoperability Profile for Mobile Arms. Robolliance News. Robotics Business Review. Процитовано 28 квітня 2017.
  5. ↑ Слюсар, В.І. (2020). ROS-M та програмна архітектура AGVRA (PDF). // XIII науково-практична конференція “Пріоритетні напрямки розвитку телекомунікаційних систем та мереж спеціального призначення”. – Київ: ВІТІ. - 3 – 4 грудня 2020. с. 249 - 250.
  6. ↑ а б Слюсар, Вадим (2016). Основні напрямки розвитку наземних бойових платформ з урахуванням стандартів НАТО (PDF). Бюлетень з питань безпеки “Виклики і ризики”. - Київ: Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння. - 1 листопада 2016. - № 20 (59). – С. 21 - 24.
  7. ↑ Слюсар, В.І. (2019). Нова система досліджень і розробок сухопутних військ США (PDF). Озброєння та військова техніка. - №3. – 2019. с. 123 - 128.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Профіль_взаємосумісності&oldid=34629256