Ґьотц Гайдар Алі
Ґьотц Гайдар Алі | |
---|---|
нім. Götz Aly | |
Народився |
3 травня 1947[1][2][…] (77 років) Гайдельберг, Вюртемберг-Баден, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина[1] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | журналіст, історик Нового часу, історик, викладач університету, політолог |
Alma mater | Вільний університет Берліна |
Галузь | історія[4], журналістика[4], політологія[4] і Голокост[4] |
Заклад | Віденський університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Нагороди | |
Ґьотц Гайдар Алі у Вікісховищі |
Ґьотц Гайдар Алі (нім. Götz Haydar Aly, * 3 травня 1947, Гайдельберг) — німецький історик та публіцист, дослідник націонал-соціалізму. Займається насамперед питаннями евтаназії під час Третього Рейху, економічною політикою Третього Рейху та Голокостом.
Біографія
Алі є нащадком османського солдата та «придворного турка» Фрідріха Алі, який з 1686 року служив при дворі пруського кайзера.
Алі закінчив народну школу та гімназію, навчаючись у Гайдельберзі (1954—1956), Леонберзі (1956—1962) та Мюнхені (1962—1967). Матуру він одержав у Гімназії Курта Губерта в Мюнхені в 1967 році. У 1967—1968 роках він навчався в Німецькій школі журналістів (Мюнхен). З 1968 по 1971 роки він студіював історію й політологію у Вільному університеті Берліна. Дипломну роботу захистив 21 грудня 1971 року.
Після університету працював директором притулку в районі Берлін-Шпандау. У 1976 році через прихильність до ідей студентського руху 1968 року на рік був усунутий зі своєї посади. 13 липня 1978 року захистив докторську дисертацію з фаху «політологія». З кінця 70-их був одним із засновників і перших співробітників берлінської газети «Tageszeitung». З 1997 по 2001 рік був редактором газети Berliner Zeitung та дописував для Frankfurter Allgemeine Zeitung.
У 1994 році захистив габілітаційну дисертацію у Вільному університеті Берліна. З 2004 по 2006 рік працював гостьовим професором з міждисциплінарних досліджень Голокосту в Інституті Фріца Бауера. У 2006 році на пропозицію Федерального президента Німеччини Горста Келлера на п'ять років очолив Раду фундації Єврейського музею в Берліні.
Наукова діяльність
Головною темою наукової діяльності Алі є історія голокосту. Темою голокосту Алі зацікавився у зв'язку з розслідуванням щодо евтаназії під час Третього Рейху, що проводилося в 1981 році у Гамбурзі. Алі цікавили не так ідеологічні моменти (расова ідеологія, антисемітизм), як раціональні причини. Свої міркування він виклав у книзі «Ідейні попередники знищення» (Vordenker der Vernichtung), написаній у співавторстві із Зузанною Гайм і опублікованій в 1991 році. У книзі викладено економічні та демографічні мотиви зародження Голокосту. Книжка викликала широку наукову дискусію, матеріали якої опубліковані у виданні "Політика винищення (Vernichtungspolitik, 1991).
Праця Алі «Остаточне розв'язання єврейського питання» (Endlösung, 1995), в якій було використано нові, ще неопубліковані документи, а сам Голокост розглядався, як частина нацистської політики переселення, знайшла схвальну оцінку наукових кіл, зокрема таких істориків як Ганс Моммзен (Hans Mommsen) та Рауль Гільберг (Raul Hilberg). У 2005 році Алі видав нову книжку: «Народна держава Гітлера» (Hitlers Volksstaat), яка була сприйнята контроверсійно. Ґьотц Алі з цифрами статисти Третього Райху довів, що Голокост — це було в першу чергу масове вбивство з метою пограбування. На пограбуванні німецьких і австрійських євреїв нажилися всі прошарки німецького суспільства. Грабіжницьке привласнення чужої власності — починаючи з заводів та фірм і кінчаючи звичайним домашнім скарбом — це був один з основних мотивів підтримки широкими народними масами тоталітарно-терористичного режиму влади НСДАП.
З 2007 року Алі є одним з видавців 16-ти томного корпусу джерел про переслідування євреїв у Німеччині під час нацистської диктатури. До видання входять як приватні свідчення, так і офіційні державні й партійні документи. Видання фінансується Німецьким науковим співтовариством.[5] З 2010 року Алі відійшов від цього проекту.[6]
Неоднозначно була сприйнята заява Алі про те, що Махатма Ганді був другом нацистської Німеччини. Під час пресконференції у зв'язку з контроверсійною виставкою «Третій світ під час Другої світової війни» («Die Dritte Welt im Zweiten Weltkrieg») Алі заявив про спробу організаторів виставки обійти тему колаборації в контексті третього світу.[7] Окрім того Алі прирівняв масові зґвалтування німецьких жінок радянськими солдатами з подібними ексцесами британських та французьких окупаційних військ у Південно-західній Німеччині. Проти заяви Алі виступив представник британських ветеранів Денніс Ґудвін (Dennis Goodwin) в газеті Дейлі Телеграф.[8]
Праці
- Unser Kampf. 1968 — ein irritierter Blick zurück, 2008, ISBN 978-3-10-000421-5 (Інтерв'ю [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.])
- Die Verfolgung und Ermordung der europäischen Juden durch das nationalsozialistische Deutschland 1933 — 1945, Bd. 1: Deutsches Reich 1933—1937, Hrsg.: Götz Aly, Wolf Gruner, Susanne Heim, Ulrich Herbert, Hans Dieter Kreikamp, Horst Möller, Dieter Pohl, Hartmut Weber; Oldenbourg Verlag, München 2007, 811 S., Gebunden, ISBN 3-486-58480-4, Рецензія (нім.)
- Mit Michael Sontheimer: Fromms — Wie der jüdische Kondomfabrikant Julius F. unter die deutschen Räuber fiel. S. Fischer Verlag, Frankfurt/M. 2007, 220 S., ISBN 3-10-000422-1
- Als Hrsg.: Volkes Stimme. Skepsis und Führervertrauen im Nationalsozialismus. Fischer TB Verlag, Frankfurt a. M. 2006; 224 Seiten, ISBN 3-596-16881-3 (Рецензія Harald Welzer in: Die Zeit, Nr. 48, 23. November 2006)
- Hitlers Volksstaat. Raub, Rassenkrieg und nationaler Sozialismus, 2005, ISBN 3-89331-607-8 (Bundeszentrale für Politische Bildung), ISBN 3-10-000420-5 (Fischer)
- Im Tunnel. Das kurze Leben der Marion Samuel 1931—1943, 2004, ISBN 3-596-16364-1
- Mit Christian Gerlach: Das letzte Kapitel. Der Mord an den ungarischen Juden, 2004, ISBN 3-596-15772-2 (Рецензія)
- Rasse und Klasse. Nachforschungen zum deutschen Wesen, 2003, ISBN 3-10-000419-1
- Macht, Geist, Wahn. Kontinuitäten deutschen Denkens, 1999 (спершу 1997), ISBN 3-596-13991-0
- «Endlösung». Völkerverschiebung und der Mord an den europäischen Juden, 1999 (спершу 1995), ISBN 3-596-50231-4
- Mit Susanne Heim: Das Zentrale Staatsarchiv in Moskau («Sonderarchiv»). Rekonstruktion und Bestandsverzeichnis verschollen geglaubten Schriftguts aus der NS-Zeit, Düsseldorf 1992
- Demontage…: Revolutionärer oder restaurativer Bildersturm?, 1992, ISBN 3-87956-183-4
- Mit Susanne Heim: Vordenker der Vernichtung. Auschwitz und die deutschen Pläne für eine neue europäische Ordnung, 2004 (спершу 1991), ISBN 3-596-11268-0
- Mit Monika Aly, Morlind Tumler: Kopfkorrektur oder Der Zwang gesund zu sein, 1991, ISBN 3-88022-063-8
- Aktion T4 1939—1945. Die «Euthanasie»-Zentrale in der Tiergartenstraße 4, 1989, ISBN 3-926175-66-4
- Mit Peter Chroust und Hans-Dieter Heilmann Biedermann und Schreibtischtäter. Materialien zur deutschen Täter- Biographie, 1987, ISBN 3-88022-953-8
- Mit Karl Heinz Roth: Die restlose Erfassung. Volkszählen, Identifizieren, Aussondern im Nationalsozialismus, 2000 (спершу 1984), ISBN 3-596-14767-0
Примітки
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #115766065 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ «Alltag der Entrechtung» [Архівовано 30 березня 2008 у Wayback Machine.], Tagesspiegel, 25. Januar 2008
- ↑ Повідомлення Зузанни Гайм та Ульріха Герберта під час колоквіуму Lehrstuhls für Neuere und Neueste Geschichte der Universität Freiburg.
- ↑ Goetz Aly platzt im Faschismus Streit der Kragen in der Welt von 4. 09. 2009.
- ↑ «Mahatma Gandhi was one of Nazis greatest friends», Daily Telegraph, 4. 09. 2009,
Література
- Wolfgang Schneider (Hrsg.): «Vernichtungspolitik». Eine Debatte über den Zusammenhang von Sozialpolitik und Genozid im nationalsozialistischen Deutschland, Junius Verlag, Hamburg 1991, ISBN 3-88506-187-2
- Aly, Götz, in: Munzinger-Archiv, Internationales Biographisches Archiv, 43/2003 vom 13. Oktober 2003 (sh)
- Per Leo: Der Narr von eigenen Gnaden. Götz Aly und die deutsche Geschichtswissenschaft, in: Ästhetik und Kommunikation 36 (2005), H. 129/130, S. 184—194.
Посилання
- Сторінка Ґьотца Алі на сайті Інституту Фріца Бауера [Архівовано 4 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- «Der Streit-Historiker», Die Zeit, 19 травня 2005, Nr. 21 (нім.)
- Г.Алі: Новий погляд на причини нацистського терору Німецька хвиля (рос.)
- Підбірка публікація Г.Алі на сторінка часопису Spiegel (нім.)
- An interview with Aly — Яд Вашем (англ.)
|