Максиміліан фон Позек

Максиміліан фон Позек
нім. Maximilian von Poseck
Народився	1 жовтня 1865(1865-10-01) Раштат
Помер	18 листопада 1946(1946-11-18) (81 рік) Berge (Neu-Eichenberg)d, Ной-Айхенберг, Верра-Майснер, Кассель, Гессен, Американська зона окупації Німеччини, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер, солдат
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Роки активності	з 1885
Військове звання	генерал
Нагороди	Столітня медаль Лицарський хрест ордена Корони (Вюртемберг) Лицарський хрест 1-го класу ордена Церінгенського лева Орден Альберта Ведмедя (Ангальт) Кавалер ордена Почесного легіону Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Орден дому Гогенцоллернів з мечами Орден «За заслуги» (Баварія) Командорський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія) Орден Святого Йоанна (Бранденбург) Ганзейський хрест (Гамбург) Ганзейський хрест (Бремен) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Максиміліан фон Позек (нім. Maximilian von Poseck; 1 жовтня 1865, Раштат — 18 листопада 1946, Ной-Айхенберг) — німецький штабний офіцер, генерал кінноти рейхсверу.

Біографія

Син майора Прусської армії Гюнтера Теодора Густав Александера фон Позека (15 грудня 1820 — 7 лютого 1888) і його дружини Мері Гарві Бойс (8 червня 1825 — 26 червня 1885).

Після відвідування кадетського корпусу 14 квітня 1885 року вступив в 1-й Баденський лейб-драгунський полк. В 1903 році призначений командиром 5-ї ескадри Вестфальського драгунського полку №7 в Саарбрюккені. 27 січня 1905 року призначений ад'ютантом Генеральної інспекції кавалерії, а пізніше — начальником штабу. З 27 січня 1912 року — командиром 1-го Бранденбурзького драгунського полку полку №2 в Шведті.

На початку Першої світової війни призначений начальником Генштабу Вищого кавалерійського командування №2, розгорнутого на Західному фронті. Після розпуску командування працював на цій же посаді у Вищому кавалерійському командуванні № 1 на Східному фронті. З 21 січня 1918 року виконував обов’язки командира Гвардійської запасної дивізії, з якою взяв участь у весняному наступі.

Після закінчення війни продовжив службу в рейхсвері. З 1 жовтня 1920 року — інспектор кавалерії Військового міністерства. 30 вересня 1926 року вийшов на пенсію. В 1933 році став президентом Імперської асоціації з розведення та випробування німецьких теплокровних коней. Окрім цього Позек був членом Німецького товариства військової політики і військових наку, Товариства Шарнгорста і Асоціації друзів античного мистецтва.

Сім'я

12 жовтня 1889 року одружився з Наталі Бруннер (29 жовтня 1866 — 28 серпня 1897). В пари народились троє дітей:

• Гюнтер Адольф Теодор (15 вересня 1890)
• Мері Августа Адольфіна Елізабет (18 лютого 1892)
• Макс Адольф Генріх (26 серпня 1897) — помер в день народження.

5 липня 1899 року одружився за Адольфіною Бруннер (5 липня 1870). В пари народилась дочка Маргарита Луїза (21 березня 1902).

Нагороди

• Столітня медаль
• Орден Вюртемберзької корони, лицарський хрест з левами
• Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 1-го класу
• Орден Альберта Ведмедя, лицарський хрест 2-го класу
• Орден Почесного легіону, кавалер (Франція)
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Орден Червоного орла 2-го класу з мечами
• Орден Корони (Пруссія) 2-го класу із зіркою
• Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами
• Орден «За заслуги» (Баварія), офіцерський хрест з мечами
• Орден Альберта (Саксонія), командорський хрест 1-го класу з мечами
• Ганзейський Хрест (Гамбург і Бремен)
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), лицар справедливості
• Почесний хрест ветерана війни з мечами

Література

• Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Uradeligen Häuser, 12. Jg., Justus Perthes, Gotha 1911, S. 596
• Maximilian von Poseck: Verzeichniß der in der Poseck'schen familiengeschichtlichen Sammlungen vorkommenden adeligen Namen, in Vierteljahreszeitschrift für Wappen-, Siegel- und Familienkunde 24 (1896), S. 135–153.
• Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934