Алберт Аґуайо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:56, 27 лютого 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 27 лютого 2022, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аґуайо.
Алберт Хуан Аґуайо
Albert Juan Aguayo
Народився16 липня 1934(1934-07-16) (90 років)
Баїя-Бланка, Буенос-Айрес, Аргентина[1]
Країна Канада
Діяльністьнейронауковець, викладач університету
Alma materНаціональний університет Кордови (1959)[2]
Торонтський університет
Університет Макгілла
Галузьневрологія, нейрохірургія, регенеративна медицина, нейробіологія
ЗакладУніверситет Макгілла
Посадапрезидент
Вчене званнядійсний член Королівського товариства
Науковий керівникДональд Бакстер
ЧленствоКоролівське товариство Канади
AAAS
International Brain Research Organizationd
Відомий завдяки:відкриття відновлення нейронних зв'язків, які можливі при пошкоджених в центральній нервовій системі ссавців
Нагороди

Алберт Хуан Аґуайо (англ. Albert Juan Aguayo), Кавалер Ордена Канади, член Королівського товариства, (народився 16 липня 1934) — канадський невролог, наукова діяльність котрого повʼязана з Університетом Макґілла. Родом з Баїя-Бланка[3], що в Аргентині (Південна Америка) Аґуайо закінчив медичний факультет Національного університету Кордови. Після закінчення навчання в Аргентині, Аґуайо продовжував вивчення неврології, працюючи як помічник лікаря в клініці неврології Університету Торонто і Університету Макгілла . У 1967 році Університет Макгілла призначив Алберта Аґуайо на посаду доцента кафедри неврології та нейрохірургії. З 2000 по 2005 Аґуайо був обраний Генеральним секретарем Міжнародної організації з вивчення мозку, а згодом став і президентом цієї організації з 2006 по 2008 рік.[4]

Науково-дослідна робота й кар'єра

Відомість доктору Аґуайо принесли революційні дослідження нервових волокон і проявів нервових функцій. Алберт Аґуайо і його команда були першими, хто продемонстрував, що нервові волокна, які знаходяться в центральній нервовій системі й, зокрема, в головному мозку ссавця, здатні відновлювати себе після значного пошкодження або травми. Протягом цього дослідження, Аґуайо використовував різноманітні методики, зокрема й такі як дослідження на лабораторних тваринах[5]. Дані Аґуайо спричинили цілу революцію в регенеративній медицині. Незважаючи на те, що Аґуайо був висококваліфікованим клінічним неврологом, перемогла пристрасть до експериментальних досліджень, і він сконцентрував увагу на дослідженнях в галузі нейробіології[4]. На початку своєї кар'єри в Університеті Макгілла, Аґуайо був запрошений Дональдом Бакстером в неврологічну наукову клініку Університету Макгілла, де розробив і впровадив нові підходи в неврологічній науці[5].

Громадська діяльність

Останні громадські обов'язки Аґуайо також включають в себе головування в Північно-Американському товаристві Неврології, в Канадській асоціації неврологів, Канадському Неврологічному товаристві. Як науковий директор Алберт Аґуайо також працював у мережі центрів передового досвіду під назвою Canadian Neuroscience Network of Centres of Excellence (Канадська мережа досконалих центрів неврологічних досліджень)[3]. Будучи переконаним подвижником неврології, Алберт Аґуайо також мав багато лекцій в канадських (Університет Торонто, Університет Макгілла [4]), американських (Гарвардський університет.[3]) та інших унсіверситетів. Він з ентузіазмом пропагує передову неврологічну науку в вищих навчальних закладах. Алберт Аґуайо є автором понад 150 наукових публікацій і отримав престижні дипломи Університету Лунда (Швеція) Королівського університету (Канада). Був членом редакколегій 26 відомих журналів.

Нагороди й відзнаки

Алберт Хуан Аґуайо в даний час президент Міжнародної організації з вивчення мозку, як колишній директор Центру Університету Макгілла з досліджень в галузі неврології[6], очолює Науково-консультативну раду Фонду Інституту Фрідріха Мішера, розташованого в місті Базель, Швейцарія, а нещодавно був призначений в Консультативний Консорціум. Він був удостоєний багатьох нагород і почесних грамот, в тому числі Ордена Канади, був обраний членом Королівського товариства в 1993 р. В 1988 р Аґуайо удостоєний міжнародної премії Canada Gairdner[7] за відкриття відновлення нейронних зв'язків, які можливі при пошкоджених в центральній нервовій системі ссавців.[7]. У 2011 році став лауреатом престижної відзнаки Канадського медичного залу слави.

Примітки

  1. ↑ https://prixduquebec.gouv.qc.ca/recipiendaires/albert-j-aguayo/
  2. ↑ https://www.cdnmedhall.ca/laureates/albertaguayo
  3. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 19 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 19 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ а б http://publications.mcgill.ca/medenews/2011/05/03/building-new-connections/
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 19 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ а б http://www.gairdner.org/content/albert-j-aguayo

Література та посилання

Зірка життя Це незавершена стаття про лікаря, який займається наукою.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алберт_Аґуайо&oldid=34740715