Іриней (Булович)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:52, 13 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іриней Булович
Єпископ Бацький
з 24 грудня 1990
Церква: Сербська православна церква
Попередник: Савва Вукович (тимчас./кер.)
Адміністратор Австрійсько-Швейцарської єпархії
26 травня 1911 — 23 травня 2014
Церква: Сербська православна церква
Попередник: посада скасована
Наступник: Андрей Чилерджич
Єпископ Моравицький,
вікарій Патріарха Сербського
20 травня — 13 грудня 1990
Церква: Сербська православна церква
Попередник: Лонгін Крчо
Наступник: Антоній Пантелич
 
Альма-матер: Богословський факультет Белградського університету в Белграді
Діяльність: священник, викладач університету
Ім'я при народженні: Мирко Булович
Мирко Буловић
Народження: 11 лютого 1947(1947-02-11) (77 років)
село Станишич (Сомбор), Сербія
Батько: Михайло Булович
Мати: Зорка Булович
Священство: 11 листопада 1968
Чернецтво: 25 березня 1968
Єп. хіротонія: 20 травня 1990

CMNS: Іриней у Вікісховищі

Ірине́й Бу́лович (серб. Иринеј Буловић, в миру Ми́рко Бу́лович, серб. Мирко Буловић; 11 лютого 1947, Станишич (Сомбор) Сербія) — єпископ Сербської православної церкви; з 1990 року - єпископ Бацький; з 26 березня 2011 року - адміністратор Австрійсько-Швейцарської єпархії.

Іменини 23 серпня / 5 вересня (святителя Іринея Ліонського).

Біографія

Народився 11 лютого 1947 року в родині Михайла і Зорки Булович, в селі Станишич в громаді Сомбор, Сербія.

Навчання в початковій школі завершив у рідному селі, потім був направлений в Сомбор, де і закінчив гімназію в 1965 році.

Потім вступив на Богословський факультет Сербської Православної Церкви в Белграді, який закінчив у 1969 році.

25 березня 1968 року у час навчання на Богословському факультеті своїм духівником - архімандритом Іустином Челійським[1] був пострижений в чернецтво з іменем Іриней в часть святителя Іринея Ліонського[2].

11 листопада 1968 року єпископ Расько-Прізренський Павло Стойчевич (згодом - патріарх) висвятив його у ієродиякона, а 15 листопада - у ієромонаха.

У 1969 році закінчив Богословський факультет Белградського університету.

З 1969 по 1970 роки ієромонах Іриней провів у Острозькому монастирі, де викладав у чернечій школі.

З 1970 по 1980 рік перебував у Афінах, навчаючись в аспірантурі Богословського факультету Афінського державного університету, де захистив докторську дисертацію.

У 1980-1981 роках викладав у Богословському інституті святого Сергія в Парижі.

У 1981 році обраний доцентом кафедри Священного Писання Нового Завіту на Богословському факультеті Белградського університету, де зберігає за собою цю кафедру і понині у званні ординарного професора.

Єпископське служіння

У травні 1989 року рішенням Священного Архієрейського Собору був обраний єпископом Моравицьким, патріаршим вікарієм. Хіротонія відбулася 20 травня 1990 року.

13 грудня 1990 року був призначений на Бацьку кафедру і висвячений в Новому Саду 24 грудня того ж року [3].

Є автором багатьох наукових і популярних праць. Десятm років ніс послух редактора журналу «Православний місіонер» - популярного видання Священного Архієрейського Синоду. Нині є редактором і видає «Бесіди», богословського журналу Бацької єпархії.

Член перекладацької комісії Архієрейського Синоду Сербської православної церкви; Всеправославної комісії по діалогу з Римо-католицькою церквою; Всеправославної комісії по діалогу з лютеранами; Комісії Священного Архієрейського Синоду Сербської Православної Церкви по діалогу з римо-католицькою Комісією Єпископських Конференцій Хорватії, Сербії і Чорногорії.

Був членом комісії з організації та здійснення релігійної освіти при уряді Республіки Сербської; Співдружності біблійних богословів Греції; Співдружності літераторів Сербії; Комітету руху за єдність і співпрацю духовно споріднених східнохристиянських народів; Ради релігійних лідерів Європи «Релігія за мир».

З 26 травня 2011 по 23 травня 2014 року тимчасово керував новоствореною Австрійсько-Швейцарською єпархією[4].

Примітки

  1. Біографія сербською мовою
  2. Имендан владике Иринеја | Беседа
  3. Там же.
  4. Саопштење за јавност Светог Архијерејског Сабора Српске Православне Цркве. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 5 січня 2019. {{cite web}}: Текст «Епархија бачка» проігноровано (довідка)

Посилання

інтерв'ю