Алан Рікман
Алан Сідней Патрік Рікман | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Alan Sidney Patrick Rickman | ||||
Ім'я при народженні | англ. Alan Sidney Patrick Rickman | |||
Народився |
21 лютого 1946 Хаммерсміт, Лондон, Англія | |||
Помер |
14 січня 2016 (69 років) Лондон, Англія | |||
Національність | англієць | |||
Громадянство | Велика Британія | |||
Діяльність | актор, режисер, кінопродюсер, сценарист | |||
Alma mater | Chelsea College of Art and Designd, Королівська академія драматичного мистецтва (1974)[2], Латимерська вища школаd[3] і Королівський коледж мистецтв | |||
Роки діяльності | 1978 —2016 | |||
У шлюбі з | Rima Hortond[4] | |||
Провідні ролі | Северус Снейп, Ганс Грубер | |||
IMDb | nm0000614 | |||
Нагороди та премії | ||||
Золотий глобус (1997), BAFTA (1992) | ||||
| ||||
Алан Сідней Патрік Рікман у Вікісховищі |
Алан Сідней Патрік Рікман (англ. Alan Sidney Patrick Rickman; 21 лютого 1946 — 14 січня 2016) — британський театральний та кіноактор, актор озвучування.
Початок
Алан Рікман народився в муніципальному районі Хаммерсміт у передмісті західного Лондона. Його батько, Бернард Рікман, був ірландським католиком і працював на фабриці. Мати, Маргарет Дорін Роуз (дівоче прізвище Бартлет), походила з методистської родини з Уельсу. У Рікманів народилося четверо дітей. Крім старшого брата Девіда, Алан мав молодших брата й сестру — Майкла і Шейлу.
1954 року Бернард Рікман помер, залишивши Маргарет саму з дітьми. Невдовзі вона знову вийшла заміж, але після трьох років розлучилася з другим чоловіком.
Незважаючи на складні сімейні обставини, Алан навчається доволі гарно, що дає йому можливість отримати стипендію для продовження навчання у Вищій школі Латімера у Хаммерсміті (Latymer Upper School), а потім вступити до Коледжу Мистецтв і дизайну в Челсі (Chelsea College of Art and Design). Після трьох років навчання в Челсі Рікман вступає до Королівського Коледжу Мистецтв (Royal College Of Art). Після його закінчення він разом з друзями відкриває графічно-дизайнерську фірму «Графіті» в лондонському Сохо і декілька років робить доволі успішну кар'єру в цьому напрямку. У 26 років любов Алана до театральної сцени примусила його пройти співбесіду до Королівської Академії Драматичного Мистецтва (Royal Academy of Dramatic ArtRADA). Рікман одержує стипендію на навчання і протягом наступних двох років опановує акторське ремесло. Він стає одним з найкращих студентів курсу, починає грати у театрі й навіть здобуває свої перші нагороди, серед яких Emile Littler Prize, Forbes Robertson Prize та Bancroft Gold Medal. Відтоді Алан Рікман вже не покидав своєї акторської кар'єри в театрі та кіно.
Помер 14 січня 2016 року від раку[5].
Кар'єра
Після закінчення академії Алан рік виступав у Королівському Шекспірівському театрі, співпрацював з Crucible Theatre та Bristol Old Vic, знімався у телефільмах. Роль Обадіа Слоупа у «Хроніках Барчестера» (1982) принесла йому популярність у Великій Британії.
1985 року актор повернувся до Королівського Шекспірівського театру, щоб зіграти цинічного маркіза де Вальмона у виставі «Небезпечні зв'язки» Крістофера Хемптона. «Рікман народжений для цієї ролі», — писали критики після прем'єри. Головний виконавець швидко став кумиром англійської публіки. Наступного року постановку запросили на Бродвей, де Рікмана помітив продюсер Джоел Сілвер, який запропонував йому виконати роль злочинця у «Міцному горішку» Джона Мактірнена.
Актор не хотів перетворюватися на чергового стереотипного кінолиходія і вніс деякі зміни у сценарій. Його голлівудський дебют справив враження: іронічний терорист Ганс Грубер у майстерно стилізованому виконанні Рікмана багатьом глядачам запам'ятався краще, ніж герой Брюса Вілліса. Однак успіх стрічки позбавив Алана можливості зіграти Вальмона в американських «Небезпечних зв'язках»: продюсери відмовилися віддати роль «акторові з бойовика».
Після «Міцного горішка» Рікман міг отримати негативну роль у будь-якому блокбастері «фабрики мрій», але обрав інший шлях. Багато грав в експериментальних картинах («Країна у шафі», «Закрий мої очі», «Велика жахлива пригода»). Відмовився зніматися у розрекламованому «бондівському» фільмі «Золоте око», щоб створити образ відомого гіпнотизера Месмера в однойменній стрічці Роджера Споттісвуда, за який отримав премію кінофестивалю в Торонто. За роль Распутіна у телефільмі 1996 р. був відзначений «Еммі», «Золотим глобусом», «Золотим супутником» і премією Гільдії кіноакторів. Після мелодрами «Вірно, шалено, глибоко» (1992) Антоні Мінгелла актора оголосили «секс-символом для розумних жінок», а 1995 року британський журнал Empire вніс його ім'я до списку «Найпривабливіших зірок в історії кіно». 1997 року Рікман дебютував як режисер, знявши тонку екранізацію п'єси Шермана Макдональда «Зимовий гість», яку було відзначено нагородами Брюссельського, Чиказького та Венеціанського кінофестивалів.
Інколи актору доводиться виконувати і ролі негідників («Квіглі в Австралії», «Боб Робертс»). «Кожний образ, котрий я втілюю, намагаюся зробити відмінним від попередніх, — каже Алан. — Постійні зміни — це сутність акторської професії. До того ж я не розумію визначення „чорний характер“. Точного поділу на чорне та біле у світі не існує». Найкращим досягненням Рікмана у негативному амплуа вважається жорстокий шериф Нотінгемський з картини «Робін Гуд — принц злодіїв» (1991) Кевіна Рейнольдса, який приніс йому премію Британської кіноакадемії за роль другого плану та приз газети «Івнінг Стендард».
Фільмографія
Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Персонаж |
---|---|---|---|
1978 | Ромео та Джульєтта | Romeo & Juliet | Тібальд |
1980 | Тереза Ракен | Thérèse Raquin | Відаль |
Шеллі | Shelley | Клайв | |
1982 | Барчестерські хроніки | The Barchester Chronicles | Обадій Слоуп |
Busted | Busted | Сімон | |
Люди, які посміхаються (серіал) | Smiley's People | Містер Браунлоу | |
1985 | Повернення додому | Return of the Native | Оповідач |
Літній сезон | Summer Season | Круп | |
Дівчата зверху | Girls On Top | Дімітрі / Голос RADA | |
1988 | Міцний горішок | Die Hard | Ханс Грубер |
1989 | Січнева людина | The January Man | Ед |
Революційний свідок | Revolutionary Witness | Жак Ру | |
Сценарій | Screenplay | Israel Yates | |
Благодійники | Theatre Night Benefactors | Колін | |
1990 | Куіглі в Австралії | Quigley Down Under | Елліот Марстон |
Країна у шафі | Closet Land | Чоловік, що допитує | |
1991 | Робін Гуд: принц злодіїв | Robin Hood: Prince of Thieves | шериф Ноттингема |
Щиро, безумно, сильно | Truly Madly Deeply | Джемі | |
Закрий мені очі | Close my eyes | Синклер | |
1992 | Боб Робертс | Bob Roberts | Лукас Харт Третій |
1993 | Падші ангели | Fallen Angels | Дуайт Біллінгс |
1994 | Месмер: шляхом Нострадамуса | Mesmer | Месмер |
1995 | Страшенно велика пригода | An Awfully Big Adventure | О'Хара |
Розум і почуття | Sense and Sensibility | полковник Брендон | |
Люм'єр і компанія | Lumière et compagnie | ||
1996 | Распутін | Rasputin: Dark Servant of Destiny | Григорій Распутін |
Майкл Коллінз | Michael Collins | Імон де Валера | |
Замок з примарами: Ірландія | 'Castle Ghosts of Ireland | Living Tyde | |
1997 | Зимовий гість | The Winter Guest | режисер, сценарист |
1998 | Темна гавань | Dark harbor | Девід Вайнберг |
Поцілунок Йуди | Judas Kiss | Девид Фрідман | |
1999 | Догма | Dogma | Метатрон |
У пошуках галактики | Galaxy Quest | доктор Лазарус, Олександр Дейн | |
2000 | Допоможіть! Я риба | Help! I'm a Fish | Джо (озвучка) |
Англійський цирульник | Blow Dry | Філ Аллен | |
Інтриги і сватання (ТБ ВВС) | Victoria Wood with All the Trimmings | Капітан Джордж Фален | |
2001 | Гра | Play | Людина |
Ми знаємо де ви живете | We Know Where You Live | Йоркширець | |
У пошуках Джона Гіссінга | The Search for John Gissing | Джон Гіссінг | |
Верби | Willows | продюсер | |
Гаррі Поттер і філософський камінь | Harry Potter and the Philosopher's Stone | Северус Снейп | |
2002 | Гаррі Поттер і таємна кімната | Harry Potter and the Chamber of Secrets' | Северус Снейп |
Цар гори | King of the Hill | Король Філіп (озвучка) | |
2003 | Реальна любов | Love Actually | Гаррі |
2004 | Гаррі Поттер і в'язень Азкабану | Harry Potter and the Prisoner of Azkaban | Северус Снейп |
Божественне творіння | Something the Lord made | Альфред Блелок | |
Непрощенна чорнота: злети і падіння Джека Джонсона | Unforgivable Blackness: The Rise and Fall of Jack Johnson | (озвучка) | |
2005 | Гаррі Поттер і келих вогню | Harry Potter and the Goblet of Fire | Северус Снейп |
Автостопом Галактикою | The Hitchhiker's Guide to the Galaxy | Марвін (озвучка) | |
2006 | Парфумер: Історія одного вбивці | Perfume: The Story of a Murderer | Антуан Ріші |
Сніговий пиріг | Snow Cake | Алекс Х'юз | |
2007 | Гаррі Поттер і Орден фенікса | Harry Potter and the Order of the Phoenix | Северус Снейп |
Свіні Тодд: демон-перукар із Фліт-стріт | Sweeney Todd: The Demon Barber of Fleet Street | Суддя Терпін | |
2008 | Син Нобелевського лауреата | Nobel Son | Елі Майклсон |
Удар пляшкою | Bottle Shock | Стівен Спар'є | |
2009 | Гаррі Поттер і Напівкровний Принц | Harry Potter and the Half-Blood Prince | Северус Снейп |
Сонет номер 12 | Sonnet Number 12 | (озвучка) | |
2010 | Аліса в Країні Чудес | Tim Burton's Alice in Wonderland | Гусінь Абсолем (озвучка) |
Пісня Ланчу | The Song of Lunch | Він | |
Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії: Частина 1 | Harry Potter and the Deathly Hallows: Part I | Северус Снейп | |
Зухвалі мрії | The Wildest Dream | Ноель Оделл (озвучка) | |
Вілла Голіцин | The Villa Golitsyn | Віллі | |
Любов до свободи: Історія про чорношкірих патріотів Америки | For Love of Liberty: The Story of America's Black Patriots | (озвучка) | |
2011 | Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії: Частина 2 | Harry Potter and the Deathly Hallows: Part II | Северус Снейп |
Хлопчик в бульбашці | The Boy in the Bubble | Оповідач (озвучка) | |
2012 | Гамбіт | Gambit | Лорд Шанбандар |
2013 | Дворецький | The Butler | Рональд Рейган |
Обіцянка | A Promise | Карл Хофмейстер | |
Пил | Dust | Тодд | |
CBGB | CBGB | Хіллі Крістал | |
2015 | Маленький безлад | A Little Chaos | Людовик XIV / Також режисер фільму |
Око в небі | Eye in the Sky | Франк Бенсон | |
Аліса в Задзеркаллі | Alice Through the Looking Glass | Гусінь Абсолем (озвучка) |
Особисте життя
У 19 років, вивчаючи графічний дизайн у Коледжі Челсі, Алан зустрів Ріму Хортон, яка стала його супутницею на все життя. Вони жили разом починаючи з 1965, але одружилися лише у 2012 році. Ріма викладала прикладну мікроекономіку в Університеті Кінгстона до своєї відставки 2002 року. Зараз вона — місцевий політик, її ім'я пов'язують із Лейбористською партією.
Дітей не мав.
Цікаві факти
У дитинстві в Алана були проблеми із мовленням, пов'язані з дефектом нижньої щелепи. Через це дослідники з виявлення «ідеального голосу» називають голос Рікмана одним з найкращих. В акторському середовищі актора нерідко називають «The Voice».
У фінальній сцені «Міцного горішка» герой Рікмана падає з хмарочоса. Акторові дійсно довелося стрибати з висоти 20 футів на повітряні матраси навпроти зеленого екрану. Цікаво, що першим стрибнув режисер стрічки, щоб переконати актора в цілковитій безпечності цього трюку. Помічник режисера штовхнув Алана на рахунок «два» (замість «три»), щоб у Ганса Грубера був здивований вигляд.
Британський журнал «Empire» кілька разів вносив Алана Рікмана до списків найсексуальніших акторів світу. Одне з останніх досягнень — у жовтні 2009 року Алан потрапив на восьме місце у списку Empire Online 50-ти сексуальних чоловіків-акторів. При чому 52 % читачів проголосували за те, що Рікман має посісти вищу сходинку в цьому переліку.
Алан Рікман міг гарно копіювати будь-який акцент англійської мови. Він чудово демонстрував не тільки німецький акцент у «Міцному горішку», але й усі американські — у стрічці «Творіння Господнє» Алан прекрасно відтворив теннессійський акцент 1940-х років.
Алан Рікман на 11 років старший за Тімоті Сполла, на 12 років за Адріана Роулінза і Гері Олдмана, на 17 років за Девіда Тюліса і на 21 рік за Джеральдін Сомервіль. Проте усі ці люди грають однолітків та однокласників у фільмі про Гаррі Поттера.
Примітки
- ↑ http://www.bbc.co.uk/news/entertainment-arts-35313604
- ↑ Alan Rickman — Royal Academy of Dramatic Art.
- ↑ Alan Rickman // The Times / T. Gallagher — London: Times Newspapers, 2016. — ed. size: 440581 — ISSN 0140-0460; 0956-1382; 1363-7746
- ↑ https://www.theguardian.com/film/2016/jan/14/alan-rickman-giant-of-british-film-and-theatre-dies-at-69 — 2016.
- ↑ Alan Rickman, Harry Potter and Die Hard actor, dies aged 69. BBC News. 14 січня 2016. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 29 травня 2021. (англ.)
Джерела
Посилання
Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
- Народились 21 лютого
- Народились 1946
- Померли 14 січня
- Померли 2016
- Випускники Королівської академії драматичного мистецтва
- Лауреати премії BAFTA
- Британські кіноактори
- Театральні актори Великої Британії
- Британські телеактори
- Британські кінорежисери
- Британські театральні режисери
- Уродженці Лондона
- Померли в Лондоні
- Померли від раку підшлункової залози