Клайв Овен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клайв Овен
CliveOwen 2006.jpg
Народився 3 жовтня 1964(1964-10-03) (53 роки)
Ковентрі
Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Рід діяльності 1987 — дотепер
Alma mater Королівська академія драматичного мистецтва[1]
Дружина Сара-Джейн Фентон
Діти дві дочки
IMDb ID 0654110
Нагороди та премії
BAFTA (2005)
Золотий глобус (2005)

Клайв Овен у Вікісховищі?

Клайв Óвен (англ. Clive Owen; нар. 3 жовтня 1964(19641003), Ковентрі, Велика Британія) — британський кіно- і театральний актор, лауреат премії BAFTA і «Золотий глобус» (обидві — в 2005 році). Найвідоміші фільми з його участю — «Близькість» (2004), «Місто гріхів» (2005), «Останній нащадок Землі» (2006).

Життєпис[ред.ред. код]

Клайв Овен народився 3 жовтня 1964 року в місті Ковентрі Велика Британія. У 1967 році його батько, кантрі-співак, пішов з сім'ї. Клайва і його чотирьох братів виростили мати і вітчим (касир на місцевій залізничній станції). З 13 років Клайв грав в молодіжному театрі, а в 1984 році, проживши два роки після закінчення школи на посібнику з безробіття, вступив до Королівської академії драматичного мистецтва, де його однокурсниками були Ральф Файнс і Джейн Горрокс.

Навчання тривало три роки, і після випуску в 1987 році молодого актора прийняли в трупу лондонського театру «Young Vic». Там він з'явився в двох шекспірівськіх постановках, зігравши Клаудіо в «Мірі за міру» і Ромео в «Ромео і Джульєтті». У той же період між Овеном і його партнеркою Сарою-Джейн Фентон, виконавицею ролі Джульєтти, почався роман. У березні 1995 року вони одружилися і залишаються разом досі. Пара ростить двох дочок — Ханну і Єву.

Телебачення[ред.ред. код]

У тому ж 1987 році Овен дебютував на телебаченні, отримавши невелику роль в детективному серіалі «Малюки Рокліффа», а наступного року — в кіно. Його кінодебютом стала стрічка «Гуркіт мотора», історія про двох хлопців, що відправилися в компанії красуні-вдови в автомобільну подорож.

Впродовж декількох років актор багато і продуктивно працював на телебаченні, знімаючись у фільмах і серіалах. Перше відчутне визнання йому принесла телевізійна костюмна мелодрама 1990 року під назвою «Лорна Дун» (екранізація однойменного роману Річарда Блекмора), де Овен виконав роль Джона Рідда, коханого Лорни. Серіал «Ченсер», в трьох епізодах якого актор з'явився в 1991 році, теж був добре прийнятий глядачами.

Далі в 1991 році Овен знявся в драмі «Закрий мої очі». Центральним сюжетом цього фільму був кровозмісний зв'язок, в який вступили Річард (персонаж Овена) і Наталі, — розлучені в дитинстві брат і сестра, що зустрілися знову після багато років. Відношення критиків до картини було неоднозначним. Не зважаючи на ряд кінонагород, які, втім, отримав лише Алан Рікман (по фільму — чоловік Наталі), фільм зібрав негативні відгуки в пресі. Овен хворобливо сприйняв першу невдачу і на два роки пішов з кіно. У цей період він час від часу грав в театрі.

Овен повернувся до роботи в 1993 році, знявшись в двох телефільмах — американському «Клас 1961 року» і британському «Маг» про конфронтацію між Скотланд-ярдом і IRA — і в драмі «Вік», де виконав роль молодого лікаря-ідеаліста, що виявив, що його наставник в дослідницькому центрі є прихильником євгеніки і стерилізує бідняків і неповноцінних. 1994 рік виявився досить насиченим для актора. Він з'явився в чотирьох телефільмах — драмі «Нічиї діти», комедії «Вечір з Гері Лінкером», тріллері «Зброя судного дня» і драмі по роману Томаса Гарді «Повернення до витоків», де в парі з ним грала Кетрін Зета-Джонс. Також цього року він знявся в ролі приватного детектива Ніка Шармана в драмі «Розворот», пілотному епізоді серіалу «Шарман», випущеного на телеекрани в 1996 році.

У 1995 році послідувала головна роль в телефільмі «Блюз поганого хлопця», потім в 1996 році Овен став прототипом для розробки зовнішності головного героя відеогри Privateer 2[en], а також в парі з Геллі Беррі знявся в посередньому трилері «Дружина багатія».

Перші успішні роботи в кіно[ред.ред. код]

У 1997 році актор був зайнятий в достатньо провокаційному проекті — драмі «Ваблення», яка була удостоєна нагороди кінофестивалю Канни. У цій екранізації спектаклю, що наробив галасу, Овен виконав головну роль Макса, в'язня концтабору Дахау, який спочатку відмовляється визнати свою гомосексуальність і замість рожевого трикутника, яким позначали гомосексуалістів, надягає жовту зірку — знак євреїв, а потім закохується в Горста, іншого ув'язненого. У театрі роль Макса виконували Річард Гір (у Америці на Бродвеї) і Іен Маккеллен (у Великій Британії). Гра Овена була високо оцінена критиками, які визнали, що він блискуче впорався з роллю. У тому ж році він повернувся в театр і взяв участь в драмі про любов і зраду під назвою «Близькість», яка через сім років була екранізована.

Наступна картина актора, кримінальна драма 1998 року «Круп'є», не зважаючи на невеликі збори отримала достатньо позитивну пресу — критики писали, що фільм тримається переважно на грі Овена. Крім того цього року він з'явився в телефільмі «Луна», зігравши репортера, що розслідує таємниче вбивство. У 1999 — 2000 роках Овен був зайнятий переважно на телебаченні, успішно зігравши головну роль осліплого детектива Росса Таннера в чотирьох серіях телефільму «Ясновидіння».

Далі послідувала серія короткометражних фільмів під загальною назвою «Прокат», замовлена BMW в рекламних цілях у декількох іменитих кінорежисерів — Енга Лі, Тоні Скота, Гая Річі, Вонга Карвая та ін. У всіх восьми серіях, п'ять з яких вийшло в 2001 році, а три — в наступному, Овен виконав роль таємничого водія. У той же період актор з'явився в двох гучних картинах — соціальній драмі Роберта Олтмана «Госфорд-парк» і триллері «Ідентифікація Борна», де зіграв негативного персонажа на прізвисько Професор.

Визнання[ред.ред. код]

Клайв Овен на Берлінському кінофестивалі. 2009 р.

У 2003 році популярність Овена почала зростати, так само як і масштаб його фільмів. Спочатку він знявся в кримінальному триллері «Засну, коли помру» (ця стрічка увійшла до конкурсної програми ММКФ, а партнерами актора виступили Шарлотта Ремплінг, Малкольм Макдауелл і Джонатан Ріс-Майерс). У цьому фільмі Овен виконав роль колишнього гангстера Вілла Грегема, вимушеного узятися за розслідування обставин загибелі його молодшого брата. Наступною була мелодрама «За межею». Ця картина не здобула резонансу у публіки і критиків — партнерка актора Анджеліна Джолі навіть отримала номінацію на антипремію «Золота малина» як гірша акторка — проте проекти наступного року перетворили Овена на зірку, винагородивши за довгу дорогу до успіху.

Першим фільмом 2004 року для актора стала монументальна історична драма «Король Артур» з бюджетом в 90 мільйонів доларів, в якому Овену була відведена головна роль героя лицарських романів — легендарного короля Артура. Не зважаючи на насмішки критиків, які знайшли в картині безліч недоліків, фільму супроводив успіх у публіки, а збори в світовому прокаті перевищили 200 мільйонів доларів.

Клайв Овен на Торонтському кінофестивалі. 2011 р.

Проте наступна картина за участю Овена була сприйнята критиками більш ніж прихильно. Це була драма «Близькість», екранізація п'єси, в якій актор грав в 1997 році, із справді зоряним складом — крім Овена у фільмі знялися Джулія Робертс, Наталі Портман і Джуд Лоу. Роль дерматолога Ларрі, якого кидає його супутниця Ганна ради письменника-невдахи Дена (саме його Овен грав в театрі), принесла акторові номінацію на «Оскар» і такі престижні кінопремії як BAFTA і «Золотий глобус». Критики ж визнали, що роль Ларрі — найкраща зі всіх робіт Овена.

Не менш ефектною була поява Овена в блискуче стилізованому під комікс фільмі Роберта Родрігеса «Місто гріхів», де крім нього зіграв Брюс Вілліс, Міккі Рурк, Бенісіо дель Торо, Джесіка Альба та інші відомі актори. Далі в 2005 році Овен знявся в парі з Дженніфер Еністон в трилері «Ціна зради» — на думку критиків, ця картина, не зважаючи на хорошу гру акторів, грішила невиразною режисурою і провалами в сценарії.

У 2006 році Овен знявся в трьох стрічках — в другорядній ролі агента 006 у фільмі «Рожева пантера», спільно з Дензелом Вашингтоном і Джоді Фостер в кримінальному трилері Спайка Лі «Не спійманий — не злодій» і у філософсько-фантастичному фільмі Альфонсо Куарона «Останній нащадок Землі». Події цього фільму, що увійшов до конкурсної програми Венеційського кінофестивалю, були перенесені в не таке віддалене майбутнє, коли масове безпліддя уразило людство. Овен зіграв головну роль Теодора Фарона, колишнього активіста руху за відродження, волею випадку вимушеного супроводжувати єдину на планеті вагітну жінку в безпечне місце. Виконавська майстерність Овена отримала високу оцінку критиків, які знов назвали роль Фарона його найкращим втіленням на екрані. В 2009 у прокат вийшли дві стрічки за участю Овена — трилер «Інтернаціональ» та пригодницький фільм «Подвійна гра», партнерками актора в яких на знімальному майданчику стали відповідно Наомі Вотс та Джулія Робертс.

Фільмографія[ред.ред. код]

Рік Українська назва Назва мовою оригіналу Роль
2017 Валеріан і місто тисячі планет Valerian and the City of a Thousand Planets[en] командор Арун Філітт
2014 Лікарня Нікербокер The Knick[en] Джон Текері
2013 Words and Pictures Джек Маркус
Останні лицарі The Last Knights[en]
Кровні зв'зки Blood Ties Кріс Пержинський
2012 Тіньовий гравець Shadow Dancer Мак
Гемінґвей та Ґеллгорн Hemingway & Gellhorn[en] Ернест Гемінґвей
2011 Незвані гості Intruders Джон Ферроу
Профессіонал Killer Elite Спайк
2010 Довіра Trust Вілл Кемерон
2009 Подвійна гра Duplicity Рей Коувел
Інтернаціональ The International Луї Селінжер
Хлопці повернулися у місто The Boys Are Back in Town[en] Джо Варр
2007 Елізабет: Золота доба Elizabeth: The Golden Age[en] Сер Волтер Рейлі
Пристрели їх Shoot 'Em Up[en] Містер Сміт
2006 Останній нащадок Землі Children of Men Теодор Ферон
Не впіймали - не злодій Inside Man[en] Далтон Расел
Рожева пантера The Pink Panther[en] Агент 006
2005 Ціна зради Derailed Чарльз Шайн
Місто гріхів Sin City Дуайт Маккарті
2004 Близькість Closer Ларрі
Король Артур King Arthur Артур
2003 За межею Beyond Borders[en] Нік Келаген
Засну, коли помру I'll Sleep When I'm Dead[en] Уїлл Грехем
2002 Ідентифікація Борна The Bourne Identity Професор
2001 Госфорд-парк Gosford Park[en] Роберт Паркс
Прокат The Hire[en] Водій
2000 Садівник Greenfingers[en] Колін Бріггс
1998 Круп'є Croupier[en] Джек Манфред
1997 Схильність Bent Макс
1996 Дружина багатія The Rich Man's Wife[en] Джейк Голден
1994 Розворот The Turnaround[en] Нік Шарман
1993 Століття Century[en] Пол Рейснер
1991 Закрий мої очі Close My Eyes[en] Річард
1989 Дорогоцінна отрута Precious Bane[en] Гідеон Серн
1988 Гуркіт мотора Vroom[en] Джейк

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Перераховані основні нагороди і номінації. Повний перелік див. на IMDb.com

Нагороди[ред.ред. код]

  • 2005 Премія BAFTA — найкраща чоловіча роль другого плану, за фільм «Близькість»
  • 2005 Премія «Золотий глобус» — найкраща чоловіча роль другого плану, за фільм «Близькість»

Номінації[ред.ред. код]

  • 2006 Кінопремія MTV — найкращий поцілунок (разом з Розаріо Доусон), за фільм «Місто гріхів»
  • 2005 Премія «Оскар» — найкраща чоловіча роль другого плану, за фільм «Близькість»
  • 2005 Премія «Золотий супутник» — найкраща чоловіча роль другого плану, за фільм «Близькість»

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]