Андезит
 | ||||
| Загальні відомості | ||||
|---|---|---|---|---|
| Мінеральний склад |
плагіоклаз рогова обманка біотит | |||
| Генезис |
вулканічний магматизм ефузивний аналог діориту | |||
| Кислотність | середня | |||
| Ідентифікація | ||||
| Колір | темно-сірий, бурий, майже чорний колір | |||
| Структура | неповнокристалічна | |||
| Текстура | флюїдальна | |||
| Форма залягання | вулканічні потоки | |||
| Окремість | стовпчаста | |||
| Густина | 2,5 г/см³ | |||
| Використання | ||||
|
| ||||
 Андезит у Вікісховищі | ||||
Андези́т (від гір Анд в Америці) (рос. андезит, англ. andesite; нім. Andesit m) — кайнотипна гірська порода темно-сірого, бурого, майже чорного кольору, порфірової структури, ефузивний аналог діориту. Андезит належить до групи середніх (щодо основності) порід з вмістом SiO2 від 54 до 62%; насичений глиноземом.
Складений переважно з плагіоклазу з домішкою амфіболу, авгіту, ромбічного піроксену та ін. Хемічний склад андезиту (% масових) за Делі: SiO2 59,59; TiO2 — 0,77; Al2О3 — 17,31; Fe2O3 — 3,33; FeO — 3,13; MnO — 0,18; MgO — 2,75; СаО — 5,80; Na2О — 3,53; K2O — 2,04; H2O — 1,26; P2O5 — 0,26. Густина — 2280–2680 кг/м3. Від назви гір Анд у Південній Америці. Андезит досить поширений і разом з базальтами становить значну більшість виливних порід на земній поверхні в районах сучасного та давнього (згаслого) вулканізму (Камчатка, Кавказ, Середня Азія, Україна — Закарпаття, Приазов'я — Волноваський район). Запаси Рокосовського родовища (Закарпаття) — 42,4 млн м3.
Андезит під впливом гідротермальних вод перетворюється в пропіліт.
Будівельний камінь. Деякі відміни андезиту використовують як кислототривкий матеріал.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.