Ануров Олександр Герасимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ануров Олександр Герасимович
Зображення
Зображення
Народився 21 квітня 1914(1914-04-21)
Костянтинівка, Сантуринівська волость, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 3 жовтня 1995(1995-10-03) (81 рік)
Київ, Україна
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
 Україна
Діяльність актор
Alma mater Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Заклад Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки
IMDb nm0031671
Нагороди та премії
орден Вітчизняної війни II ступеня орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
народний артист УРСР

Олекса́ндр Гера́симович Ану́ров (Онуров; 21 квітня 1914, Костянтинівка, Катеринославська губернія — 3 жовтня 1995, Київ, Україна) — український актор, 1976 — народний артист УРСР. Нагороджений орденом «Знак Пошани» — 1967 та 26 мелалями, з них — «За оборону Сталінграда» — 1942, «За перемогу над Німеччиною» — 1945, за доблесну працю" — 1965.

З життєпису

1932 року закінчив Київський художній інститут, у 1936—1939 роках служив в армії.

Працював у театрах:

Знімався у кіно

  • 1956 — «Полечко-поле»,
  • 1957 — «Правда» — Дзержинський,
  • 1958 — «НП. Надзвичайна подія»,
  • 1958 — «Прапори на баштах»,
  • 1958 — «Проста річ»,
  • 1958 — «Вогняний міст»,
  • 1959 — «Це було весною»,
  • 1960 — «Рятуйте наші душі»,
  • 1960 — «Кров людська — не водиця» — Симон Петлюра,
  • 1960 — «Фортеця на колесах»,
  • 1961 — «З днем народження»,
  • 1962 — «Останні»,
  • 1964 — «Зірка балету»,
  • 1965 — «Хочу вірити»,
  • 1968 — «Гольфстрім», в епізоді,
  • 1968 — «Розвідники» — Клим Петрович
  • 1970 — «Шлях до серця»,
  • 1971 — «Де ви, лицарі?»,
  • 1972 — «Пізнай себе»,
  • 1972 — «Сімнадцятий трансатлантичний»,
  • 1972 — «Не пройде і року…»,
  • 1974 — «Важкі поверхи»,
  • 1975 — «Народжена революцією», «Шість днів», 5 серія,
  • «Дума про Ковпака» — 1973, 1975, 1976,
  • 1977 — «Талант», в 4-й серії,
  • 1978 — «Господиня» (фільм-спектакль),
  • 1979 — «Прихована робота»,
  • 1981 — «Жінки жартують серйозно»,
  • 1981 — «Старі листи»,
  • 1981 — «Танкодром»,
  • 1982 — «Ніжність до ревучого звіра»,
  • 1982 — «Шпаки»,
  • 1983 — «Довге відлуння» (по твору Анатолія Михайленка),
  • 1992 — «Про безтямне кохання, снайпера та космонавта».

Серед театральних робіт

Посилання