Арслан Ісраїл
| Арслан Ісраїл | |
|---|---|
| Народився | 10 століття |
| Помер |
1032 Балх, Балх, Афганістан |
| Батько | Сельджук |
| Діти | Кутулмиш |
Арслан Ісраїл (д/н—1032) — вождь огузького племені кінік з роду Сельджукідів. Боровся проти Караханідів та Газневідів. Відомий також як Арслан Ябгу.
Життєпис[ред. | ред. код]
Син Сельджука, вождя огузів-кінік. При народженні отримав ім'я Арслан. Разом з батьком брав участь у військових походах на службі Саманідів протягом 990-х років. Прийняв іслам, змінивши ім'я на Ісраїл.
Після загибелі близько 1009 року брата Мікаїла очолив своє плем'я. Продовжив походи проти огузів-язичників і Караханідів. Відомо про декілька успішних походів до Мавераннахру.
1020 року допоміг караханіду Алі-тегіну захопити владу в Мавераннахрі, де той створив Бухарську державу. Арслан Ісраїл успішно протидіяв Юсуф, кадир-хану держави Караханідів, який намагався відвоювати ці землі. Фактично став співвправителем Алі-Тегіна. Прийняв титул ябгу, підкоривши значну частину огузів.
1025 році султан Махмуд Газневі на прохання Юсуф Кадира рушив проти Алі-Тегіна та Арслана, які зазнали поразки. Втік до Дженда, звідки збирався продовжити боротьбу. Втім був запрошений на перемовини до Махмуда Газневі, де Арслан разом з сином Кутулмишем був схоплений та відправлений до фортеці Калінджар в Індії. Тут він помер 1032 року. Його син Кутулмиш втік на батьківщину, а онук Сулейман став засновником Румського султанату.
Джерела[ред. | ред. код]
- Bosworth, C. E. (1968). «The Political and Dynastic History of the Iranian World (A.D. 1000—1217)». In Frye, R. N. (ed.). The Cambridge History of Iran, Volume 5: The Saljuq and Mongol periods. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 1–202. ISBN 0-521-06936-X.
- Sevim, A.; Bosworth, C. E. (1996). «The Seljuqs and the Khwarazm Shahs». History of Civilizations of Central Asia, Volume III: The Crossroads of Civilizations: A.D. 250 to 750. Paris: UNESCO. pp. 145—177. ISBN 92-3-103211-
| |||||||||||||||||||||||||
