Ахмад ібн Асад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ахмад ібн Асад
Емір Саманідської держави
819 — 865
Попередник: Нух ібн Асад
Спадкоємець: Наср I
 
Смерть: 864 або 865
Країна: Саманідська держава
Рід: Саманіди
Батько: Asad ibn Samand
Діти: Ісмаїл Самані і Наср I

Ахмад (помер 864/865) — саманідський правитель Фергани (819-865) й Самарканда (851-865).

Правління

819 року Ахмад отримав з рук халіфа аль-Мамуна — губернатора Хорасану, владу над містом Фергана. Такий жест став подякою халіфа за підтримку в придушенні повстання Рафі ібн Лейта. Після смерті брата, Нуха, який правив у Самарканді, Ахмад разом з іншим своїм братом, Ях'я, отримав в управління також і Самарканд. На момент смерті Ахмада до складу його володінь входили більша частина Мавераннахру, Бухара та Хорезм. Владу в Самарканді по смерті батька успадкував Наср I, а в Шаші — Якуб, інший син Ахмада.

Джерела

  • Frye, R.N. (1975). The Sāmānids. У Frye, R.N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 136—161. ISBN 0-521-20093-8.