Саманідська держава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кордони володінь Саманідів, 819999

Самані́дська держа́ва — феодальна держава, що існувала в Середній Азії в 875999 роках.

Зображення Ісмаїла Самані на банкноті Таджикистану

Правлячою династією були Саманіди. Столиця держави — Бухара.

Саманідська держава утворилася після розпаду арабського халіфату. Її засновником вважається Ісмаїл Самані (849907).

У 1-й половині Х століття в період економічного та культурного розквіту Саманідська держава включала Мавераннахр, Хорасан, Північний і Східний Іран. Ряд державних утворень — Хорезм, Решт, Газні та інші — перебували в васальній залежності від Саманідів.

Панорама середньовічної Бухари

Внутрішня політика держави спрямовувалася на зміцнення центральної влади, створення сильного війська. Переважала державна власність на землю і зрошувальну систему.

Найважливішими містами Саманідської держави були Бухара, Самарканд, Мерв, Газні та інші. Значного розвитку набули ремесла, а також торгівля з Київською Руссю, Сирією, Візантією, Китаєм та іншими країнами. У багатьох містах виникли мусульманські школи — медресе. Своєю бібліотекою уславилася Бухара. При дворі Саманідів творили Рудакі, Фарабі. Розвивалися архітектура й будівництво.

Феодальне гноблення в Державі Саманідів було причиною ряду народних виступів — 913, 930, 944 років та інші.

Зростання феодальної роздробленості призвело до розпаду в кінці Х століття. Саманідська держава припинила своє існування за Мансура ІІ (997999), після здобуття (999) Бухари Караханідами.

Джерело[ред. | ред. код]