Боровик Євген Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боровик Євген Станіславович
Народився 11 (24) квітня 1915
Петроград, Російська імперія
Помер 7 лютого 1966(1966-02-07) (50 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання Міське кладовище № 2
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність фізик, викладач університету
Галузь фізика
Alma mater Ленінградський індустріальний інститут (1937)
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук (1955)
Вчене звання професор[d]
Науковий керівник Лазарєв Борис Георгійович
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна і ННЦ ХФТІ
Членство АН УРСР

Євге́н Станісла́вович Боровик (*24 квітня 1915, Петроград — 7 лютого 1966, Харків) — український фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР.

Біографія

Народився в Петрограді, де 1937 закінчив Ленінградський політехнічний інститут. З 1945 — старший науковий співробітник Фізико-технічного інституту АН УРСР (Харків) і одночасно професор Харківського державного університету. 1961 — член-кореспондент АН УРСР.[1][2][3]

Наукова діяльність

Досліджував теплопровідність зріджених газів у широкому інтервалі температур і тисків, поведінку електронів у металах під впливом потужних електричних і магнітних полів.

Джерела

Примітки

  1. Б. Г. Лазарев (2004). Боровик Євген Станіславович. Енциклопедія Сучасної України.
  2. Боровик Євген Станіславович (24.04.1915 - 7.02.1966). Національна академія наук України.
  3. БОРОВИК Евгений Станиславович. Объединение учителей Санкт-Петербурга.