Бортко Володимир Володимирович (молодший)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:00, 22 лютого 2022, створена Sneeuwschaap (обговорення | внесок) (доповнення, оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бортко Володимир Володимирович.
Бортко Володимир Володимирович
рос. Владимир Владимирович Бортко
Дата народження 7 травня 1946(1946-05-07)[1][2][3] (78 років)
Місце народження Москва, СРСР[4][5]
Громадянство  СРСР
 Росія[6]
Alma mater Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1974)
Професія кінорежисер, сценарист, політик, телепродюсер, телережисер, кіноактор, виробник, театральний режисер, кінопродюсер
Членство Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VII скликання, Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VI скликанняd і Ізборський клуб[7]
Нагороди
IMDb ID 0097541
CMNS: Бортко Володимир Володимирович у Вікісховищі

Володи́мир Володи́мирович Бортко́ (нар. 7 травня 1946(19460507), Москва, РРФСР) — радянський, російський кіномитець та політичний діяч. Кінорежисер, сценарист та продюсер українського походження. Заслужений діяч мистецтв Росії (1994). Народний артист Російської Федерації (2000). Народний артист України (2003). Депутат Державної Думи РФ VI скликання від КПРФ.

Життєпис

Його батьки мали українське походження. Батько — театральний режисер Володимир Бортко, мати актриса Марина Захаренко. Виховувався у родині українського драматурга Олександра Корнійчука, який був його вітчимом.

У 1974 закінчив кінофакультет Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого (майстерня Родіона Єфименка і Вадима Чубасова, 1969—1974) за спеціальністю «Режисура кіно та телебачення».

Працював асистентом режисера та режисером-постановником на Київській кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка.

Із 1980 — режисер-постановник кіностудії «Ленфільм». Член КПРФ.

Із 2011 — депутат Державної думи Росії.

Громадська діяльність

У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.[8]

«Со внутренней политикой Владимира Владимировича я не согласен. Однако с внешней — согласен на 154 процента. В том числе и с его действиями по отношению к Украине и Крыму. Именно поэтому я и подписал письмо.»[9]

11 грудня 2015 року розпочато збір підписів під електронною петицією до Президента України з вимогою позбавити В. В. Бортка почесного звання «Народний артист України»[10].

2022 року схвалив визнання В. В. Путіним незалежності ДНР та ЛНР:

«Я отнёсся к этому не просто положительно, а чрезвычайно положительно… В моём понимании украинское государство существует, но украинского народа нет — это русский народ»[11].

Політична діяльність

Депутат Державної Думи РФ від КПРФ.

Під час обговорення Держдумою законопроекту Дмитра Гудкова про скасування «строку давності» для розгляду апеляцій у справах про фальшиві дисертації, за яким, як визнають багато аналітиків, успішно ховаються тисячі дисертаційних брехунів і шахраїв, які купили собі вчені ступені, депутат Володимир Бортко сказав:

Що буде, якщо ми приймемо цей закон? Не будемо приховувати, що людина грішна, і з прийняттям його буде завдано удару по керівництву нашої країни. Чи варто його приймати зараз?[12]

Таким чином, він визнав, що «керівництво країни» (Росії) — брехуни, аферисти і злодії. Але у зв'язку з важким міжнародним становищем пропонував їх пожаліти. «Бо як же це ми піднімемо руку на святе: на право влади брехати і красти» — прокоментував депутатську пропозицію Бортка російський видавник і політичний оглядач Сергій Пархоменко[13]. Після цього законопроект щодо скасування «строку давності» для плагіатів Держдумою було відхилено.

Режисерські роботи

  1. 1975 — Канал
  2. 1978 — Комісія з розслідування
  3. 1980 — Мій тато — ідеаліст
  4. 1984 — Без сім'ї
  5. 1984 — Блондинка за рогом
  6. 1986 — Голос (у співавт.; кіноальманах «Винятки без правил»)
  7. 1987 — Одного разу збрехавши…
  8. 1988 — Собаче серце
  9. 1991 — Афганський злам
  10. 1992 — Щасти вам, панове!
  11. 1996 — Вулиці розбитих ліхтарів (ТВ) Під псевдонімом Ян Худокормов
  12. 1998 — Цирк згорів, і клоуни розбіглися
  13. 2000 — Бандитський Петербург. Фільм 1. Барон (Серіал)
  14. 2000 — Бандитський Петербург. Фільм 2. Адвокат (Серіал)
  15. 2003 — Ідіот (Серіал)
  16. 2005 — Майстер та Маргарита (серіал)
  17. 2009 — Тарас Бульба
  18. 2011 — Петро Перший. Заповіт
  19. 2017 — Про кохання

Див. також

Примітки

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ https://ovideo.ru/persona/11990
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ http://www.rusfilm.pitt.edu/2010/tarasbulba.pdf
  5. ↑ http://www.masterandmargarita.eu/en/00start/telekanal.html
  6. ↑ http://www.independent.co.uk/arts-entertainment/books/reviews/book-of-a-lifetime-the-master-and-margarita-by-mikhail-bulgakov-8679009.html
  7. ↑ https://izborsk-club.ru/11018
  8. ↑ Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму (рос.). Министерство культуры Российской Федерации.
  9. ↑ "Вся Россия встала за то, чтобы братьев не отрывали" - российские деятели искусства объяснили почему подписали письмо. Gazeta.ua. 12 березня 2014.
  10. ↑ Гливка В. О. (2015). Позбавити почесного звання «Народний артист України» (петиція до Президента України).
  11. ↑ "Невероятная подлость", "оправданное решение". Российские деятели культуры - о признании ДНР и ЛНР. BBC. 22 лютого 2022.
  12. ↑ Газета.Ru: Да — плагиату, воровству, халтуре и царапкиным
  13. ↑ Грани.ру: Срок давности по диссертациям не отменен

Література

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бортко_Володимир_Володимирович_(молодший)&oldid=34718337