Великі Гадомці
| село Великі Гадомці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Громада | Семенівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020150020052000 |
| Облікова картка | село Великі Гадомці |
| Основні дані | |
| Населення | 303 |
| Площа | 1,569 км² |
| Густота населення | 193,12 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13355[1] |
| Телефонний код | +380 4143 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°49′03″ пн. ш. 28°44′15″ сх. д. / 49.81750° пн. ш. 28.73750° сх. д.Координати: 49°49′03″ пн. ш. 28°44′15″ сх. д. / 49.81750° пн. ш. 28.73750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
265 м |
| Водойми | річка Безіменна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Садки, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13354 |
| Карта | |
  Великі Гадомці | |
 Великі Гадомці | |
| Мапа | |
| |
Великі Гадомці — село в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області. Населення становить 303 особи.
Географія
Селом тече річка Безіменна.
Історія
У липні 1919 року в селах Великі Гадомці й Садки Бердичівського повіту відбулося повстання місцевих мешканців проти реквізицій продовольства радянською владою. Виступ селян був придушений зброєю[2].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 250 жителів села[3].
У 1923—54 роках — адміністративний центр Великогадомецької сільської ради Білопільського та Бердичівського районів[4]..
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 398 осіб, з яких 164 чоловіки та 234 жінки.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 296 осіб.[6] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[7]
Примітки
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Процитовано 18 травня 2020.
- ↑ Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 13.
- ↑ Великі Гадомці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 138. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Джерела
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У 7 кн. — Житомир : Знання України, 2006. — Т. 1. — 724 с. — ISBN 966-655-220-5.
Посилання
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
