Гольбріх Соломон Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:36, 7 листопада 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гольбріх Соломон Михайлович
Зображення
Зображення
Дата народження 15 (28) березня 1916
Місце народження Твер, Російська імперія
Дата смерті 20 січня 2001(2001-01-20) (84 роки)
Місце смерті Київ, Україна
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
 Україна
Професія кінооператор, кінорежисер, кінематографіст
Заклад Українська студія хронікально-документальних фільмів
Членство СК СРСР
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
заслужений діяч мистецтв УРСР Нагрудний значок «Відмінник кінематографії СРСР»
IMDb ID 7834562

Соломон Михайлович Го́льбріх (в творчих колах — Михайло; нар. 28 березня 1916, Твер — пом. 20 січня 2001, Київ) — радянський і український кінооператор, режисер кінохроніки; член Спілки кінематографістів СРСР з 1958 року[1]. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1988 року.

Біографія

Народився 15 [28] березня 1916(19160328) року в місті Твері (тепер Росія). З вересня 1931 по жовтень 1933 року навчався в школі фабрично-заводського учнівства в Харкові. З жовтня 1933 року працював помічником оператора, з травня 1934 року — оператором мультвставок, з липня 1935 по вересень 1937 року — начальником зміни кінолабораторії Української кінофабрики «Союзкінохроніки» / Української студії кінохроніки у Харкові[1].

З вересня 1937 по листопад 1938 року проходив службу в Червоній армії в батальйоні зв'язку. З листопада 1938 по травень 1939 року працював асистентом оператора Української студії кінохроніки у Харкові. З травня 1939 по січень 1940 року служив у 1-му комендантську полку у Монголії. З січня 1940 по липень 1941 працював асистентом оператора Української студії кінохроніки у Києві[1].

З 22 червня 1941 року, з початком німецько-радянської війни, у званні вйськового інженера ІІІ рангу перебував у розпорядженні Головного політуправління Радянської армії в якості фронтового кінооператора. З липня 1941 року — асистент оператора в кіногрупі на Південно-Західному, Донському фронтах; з 12 грудня 1942 року — оператор в кіногрупі Сталінградського фронтку; з березня 1943 року — оператор в кіногрупі Центрального фронту; з вересня 1943 року — оператор в кіногрупи Степового фронту; з липня 1944 року — оператор в кіногруі 2-го Українського фронту. З квітня по липень 1945 року — оператор Центральної студії документальних фільмів[1].

Після війни, з 1945 по 1988 рік, працював кінооператором і кінорежисером в Києві, на «Укркінохроніці». Був членом КПРС з 1955 року. Помер в Києві 20 січня 2001 року[1].

Фільмографія

  • 1943 — Сталінград;
  • 1943 — Орловська битва;
  • 1943 — Битва за нашу Радянську Україну;
  • 1944 — Перемога на півдні (Битва на півдні);
  • 1944 — Розгром під Корсунь-Шевченковим
  • 1945 — Будапешт;
  • 1945 — Перемога на Правобережній Україні (Перемога на Правобережній Україні та вигнання німецьких загарбників за межі українських радянських земель);
  • 1945 — Першотравневий парад в Москві;
  • 1945 — День Перемоги;
  • 1945 — Лауреати конкурсу музикантів;
  • 1945 — Свято партизан в Словаччині;
  • 1945 — Парад краси і сили;
  • 1945 — XXVIII Жовтень;
  • 1945 — VII сесія Верховної Ради УРСР;
  • 1946 — Донбас;
  • 1946 — Суд над німецькими загарбниками;
  • 1946 — Ювілей театру;
  • 1946 — Макіївці;
  • 1946 — Мистецтво України;
  • 1946 — Хліб;
  • 1947 — Дніпрогес;
  • 1949 — У відродженому Харкові;
  • 1951 — Шлях книги;
  • 1951 — Першість СРСР з боксу;
  • 1951 — Спартакіада ​​суворовців;
  • 1952 — Художники;
  • 1954 — Для радянської людини;
  • 1955 — В одному колгоспі;
  • 1957 — Як бути;
  • 1957 — Велика битва (фільм про Сталінградську битву);
  • 1957 — Донецький день;
  • 1958 — Великий початок;
  • 1958 — На повітряних трасах України;
  • 1958 — Художники України — комсомолу;
  • 1958 — Нове в будівництві;
  • 1959 — На з'їзді письменників України;
  • 1959 — Першотравень в Києві;
  • 1959 — З кіноапаратом по Києву;
  • 1959 — У нашому районі; Укркінохроніка;
  • 1960 — Микита Хрущов на Україні;
  • 1960 — Я — робітник;
  • 1961 — Україна — 1961 рік;
  • 1961 — Академік Некрасов;
  • 1961 — Гість з Цейлону;
  • 1962 — Велика битва на Волзі;
  • 1963 — Мистецтво народу;
  • 1963 — Вам — двадцятирічним;
  • 1963 — Добрий вогонь;
  • 1964 — Ми — гвардійці;
  • 1964 — Свято на Тарасовій землі;
  • 1964 — Вінець Кобзареві;
  • 1964 — Великий футбол;
  • 1964 — Арсенальці;
  • 1964 — На шляху в Токіо;
  • 1964 — День Перемоги;
  • 1964 — Виставка молодих художників;
  • 1965 — Ми — гвардійці;
  • 1965 — Ювілей драматурга;
  • 1965 — Салют над морем;
  • 1965 — На старті воїни;
  • 1966 — У двох кроках від будинку;
  • 1966 — Диспетчери неба;
  • 1966 — Київ-66;
  • 1966 — Трос;
  • 1967 — 82-а Орденоносна;
  • 1967 — На блакитних трасах;
  • 1967 — Україна — любов моя;
  • 1967 — «9,95 …»;
  • 1967 — Загляньте до нас;
  • 1968 — Микита Ізотов;
  • 1969 — Битва під Корсунем;
  • 1969 — Електрифікація залізниць;
  • 1971 — Громадський борг;
  • 1971 — Додатковi послуги;
  • 1971 — Бригадир;
  • 1972 — Гвардії лейтенант;
  • 1973 — Зірниця, зірниця;
  • 1974 — Квiтні для всiх;
  • 1975 — Корсунське кільце;
  • 1975 — Професія міста;
  • 1976 — Оборона Севастополя;
  • 1978 — Вічний вогонь Краснодона;
  • 1979 — Секретар райкому;
  • 1986 — Парламентарі;
  • 1988 — Прогресивні форми продажу книг.

Зняв понад 900 сюжетів для кінолітопису і кіножурналів, в тому числі: «Союзкіножурналу», «Новини дня», «Україна спортивна», «Піонерія України» та інше.

Нагороди

Примітки

Література