Монгольська Народна Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Монгольска Народна Республіка
Бүгд Найрамдах Монгол Ард Улс
Сателіт Радянського Союзу (до 1990 року)
Монголія (1911–1924) Flag of Mongolia (1911-1921).svg
1924 – 1992 Монголія Flag of Mongolia.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Монголія
Столиця Улан-Батор
Мови монгольска
Релігії буддизм
Форма правління Республіка
Історичний період Холодна війна
 - Засновано 1924
 - Ліквідовано 1992
Сьогодні є частиною Монголія Монголія

Монгольська Народна Республіка (МНР; монг. Бугд Найрамдах Монгол Ард Улс (БНМАУ), Bügd Nairamdakh Mongol Ard Uls (BNMAU)) — держава на території Китаю, що позиціонувалася як соціалістична. Існувала від 1924 до 1950 року, як не визнана Китаєм маріонеткова держава, і від 1950 до 1992 року як формально незалежна. Підтримувала тісні зв'язки з Радянським Союзом. Вищим органом народної влади був Великий народний хурал.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Монголії

За офіційною російською версією, Монгольська Народна Республіка утворилася 1921 року у результаті антифеодальної, антиімперіалістичної революції.

Скориставшись революційними подіями 1911-1913 років у Китаї, що привели до повалення Цинської династії, халхаські хани, за підтримки Російської імперії, проголосили Зовнішню Монголію незалежною теократичною державою на чолі з Богдиханом. Потрійна російсько-китайсько-монгольська угода, підписана у травні 1915 року в Кяхті, визначила новий статус монгольської держави, звела його до широкої автономії в складі Китаю. Зовнішня Монголія складалася з чотирьох халхаських аймаків (Сецен-ханів, Тушет-ханів, Сайн-Нойон-ханів і Дзасагт-ханів), ойратської області Кобдо і тувинської області Танну-Урянхай.

1919 року скінчився короткий період існування теократичної монархії, Зовнішня Монголія була окупована китайськими військами, уряд Автономної Монголії розпущений, натомість було введено китайську адміністрацію. Далі настав період окупації краю білогвардійськими й більшовицькими російськими військами. Нарешті, 1924 року (26 листопада), за участі війск Радянського Союзу, було проголошено незалежну Монгольську Народну Республіку (монг. Бүгд Найрамдах Монгол Ард Улс).

5 листопада 1921 року уряд РРСФР та Народний уряд Монголії підписали Угоду про встановлення дружніх відносин та про обмін повноважними представниками. На той час війська РРФСР знаходилися на території Монголії. Китай не визнавав незалежності МНР.

1939 року Японія напала на північно-східну частину Внутрішньої Монголії, у районі річки Халхін-Гол, була відкинута військами Радянського Союзу та Монголії. Монгольська армія брала участь у військовій наступальній операції проти японських окупаційних сил на території Внутрішньої Монголії у серпні 1945 року.

Китайська влада, під загрозою японської окупації, після проведення референдуму 20 жовтня 1945 року, визнала повну незалежність Зовнішньої Монголії. Монголія Внутрішня сьогодні є автономним районом Китайської Народної Республіки. Після заснування Китайської Народної Республіки, обидві країни визнали суверенітет одна одної 6 жовтня 1949 року.

Китайська Народна Республіка офіційно визнала повну незалежність МНР лише 1950 року.

Від 1961 року Монголія є членом ООН. До 1990 року у Монголії існувала однопартійна комуністична система керівництва країною, що утримувалась завдяки фінансовій та військовій підтримці СРСР.

У травні 1990 року, після народних про-демократичних демонстрацій, монгольська комуністична партія втратила свою монополію на владу в країні. У липні 1990 року були проведені всенародні вибори і до керівництва країною прийшла демократична партія, а, потім, і багатопартійна коаліція.

Нова конституція прийнята 1992 року, назва «Народна Республіка» була відкинута, Монголія стала республікою з парламентським керівництвом та президентом, що обирається на всенародних виборах.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]