Еміль Дюкло

Еміль Дюкло
фр. Émile Duclaux
Ім'я при народженні	фр. Pierre Émile Duclaux
Народився	24 червня 1840(1840-06-24)[…] Оріяк
Помер	3 травня 1904(1904-05-03) (63 роки) VII округ Парижа, Париж
Країна	Франція
Діяльність	біолог, лікар, есперантист, професор, хімік, фізик, біохімік, мікробіолог, викладач університету, ботанік
Alma mater	Вища нормальна школа Ліцей Сент-Луї
Галузь	мікробіологія, хімія, фізика і метеорологія
Заклад	Ліонський університет
Посада	директор
Аспіранти, докторанти	Gabriel Bertrandd
Членство	Ліга прав людиниd Французька академія наук Паризька медична академія Сільськогосподарська академіяd
У шлюбі з	Agnes Mary Frances Duclauxd
Діти	Jacques Duclauxd
Нагороди
Еміль Дюкло у Вікісховищі

П'єр Емі́ль Дюкло́ (фр. Emile Duclaux, 1840(1840) — 1904) — французький фізик, хімік і біолог.

Біографія

Походив із заможної буржуазної родини, з якої вийшло багато медиків, а також членів магістрату. Син адвоката Жустена Дюкло (1797—1860) та Аньєс Фарж (1807—1883), яка була комерсанткою. Її небожем був відомий французький політик і дипломат Луї Фарж (1858—1941).

Еміль Дюкло навчався в Ліцеї Святого Людовіка. 1862 року закінчив Вищу нормальну школу, після чого працював у лабораторії Луї Пастера препаратором. 1885 року отримав кафедру в Сорбонні та в Пастерівському інституті, де почав видання «Annales de l'lnstitut Pasteur».

1873 року від одружився з Матільдою Бріо, дочкою математика Шарля Бріо. У подружжя було двоє синів: П'єр Дюкло (1876—1949), який працював агрономом і проводив дослідження в Індокитаї, та Жак Дюкло, професор в Колеж-де-Франс.

Наукова діяльність

У ранніх працях Дюкло, так само, як і Пастер, вивчав «зародження організованих тілець в атмосфері», «поглинання аміаку і утворення летючих кислот при алкогольному бродінні». Дюкло запропонував спосіб дозування летючих кислот методом фракційної перегонки. Він також вивчав явище поверхневого натягу і застосування його для дозуванні летючих кислот. Пізніше Дюкло вивчав явища осмосу і руху рідин у капілярах. Результати цих досліджень були опубліковані в монографії «Елементарний трактат про капілярності».

Після смерті Пастера в 1895 році Дюкло став директором інституту. До сфери його наукових інтересів входили теми з фізики, хімії, мікробіології, метеорології, математики, медицини, загальної гігієни, соціальної гігієни та інших областей. Загалом у своїх працях він намагався застосовувати точні науки у сфері біології і гігієни.

Однією з основних напрямків досліджень Дюкло було вивчення хімічного складу молока і форм молочного бродіння. Він є засновником наукового підходу до молочного виробництва. Дюкло дослідив дію сичужного ферменту на склад і утворення сирів. Свої праці про мікроби Дюкло видав у вигляді чотиритомника під назвою «Мікробіології». Дюкло також створив визначну працю «Курс фізики і метеорології», цей курс він читав у Агрономічному інституті.

Окрім наукових робіт перу Дюкло належить одна з кращих біографій Пастера і посібник із соціальної гігієни. Загалом Дюкло опублікував понад 220 наукових праць.

Громадська діяльність

Разом із Золя Дюкло виступав захисником у справі Дрейфуса і був одним із перших віце-президентів Ліги прав людини і громадянина.

Вибрані праці

• Traité de microbiologie
• Pasteur, histoire d'un esprit, Imprimerie Charaire, 1896 Онлайн
• Avant le procès (l'Affaire Dreyfus), P. V., Paris, Stock Éditeur, 1898.
• L'hygiène sociale, 1902
• Ferments et maladies

Література

•  Christine Moissinac, Émile Duclaux, de Pasteur à Dreyfus, Hermann, 2015, 316 p. (ISBN 978-2705690496)

Посилання

• Біографія Еміля Дюкло на сайті Pasteur Brewing
• Твори та інформація про Еміль Дюкло у Інтернет-архіві