Епсоміт
| Епсоміт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Esm[2] |
| Хімічна формула | MgSO₄·7H₂O |
| Клас мінералу | Сульфати |
| Nickel-Strunz 10 | 7.CB.40[3] |
| Dana 8 | 29.6.11.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір | білий |
| Форма кристалів | aciculard |
| Сингонія | ромбічна сингонія[4] |
| Вид симетрії | ромбічна-аксіальнаd[4] |
| Просторова група | кристалографічна група 19d[4] |
| Спайність | довершена в одному напрямі |
| Злам | раковистий злам |
| Твердість | 2,0—2,5 |
| Колір риси | білий |
| Густина | 1,65—1,7 |
| Показник заломлення | 1,433, 1,455 і 1,461 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Епсом[5] |
| Особливі характеристики | Крихкий, гіркий на смак, розчинний у воді |
| Типова місцевість | Епсом[5] |
 Епсоміт у Вікісховищі | |
Епсомі́т (рос. эпсомит; англ. epsomite; нім. Epsomsalz n, Epsomit m) — мінерал класу сульфатів, типовий мінерал евапоритів.
Етимологія та історія
Епсоміт був названий в 1824 році за місцем першознахідки — англійського села Епсом. Вперше мінерал описано в 1806 році у зв'язку з відкриттям поблизу Епсома родовища мінеральних вод.
Загальний опис
Хімічна формула: Mg[SO4]·7H2O. Домішки Fe, Ni, Mn, Zn. Містить (%): MgO — 16,36; SO3 — 32,48; H2O — 51,16.
Спайність довершена в одному напрямі.
Твердість 2,0—2,5. Густина 1,65—1,7. Колір білий. Крихкий, гіркий на смак, розчинний у воді.
Форми виділення: білі голчаті кристали, щільні і землисті агрегати, гроноподібні натіки, кірочки, нальоти і вицвіти.
Поширений мінерал соляних покладів. Утворюється з водних розчинів при температурі понад 31о С. Епсоміт відомий в родовищах викопних солей (Калуське і Стебниківське у Прикарпатті, Сасик-Сивашське — Україна; Малинівське — РФ; Джаман-Кличське — Казахстан; а також у Штасфурті, Німеччина, США, Мексиці, Китаї, Єгипті). Використовують для одержання магнієвих препаратів. Від назви мінеральних джерел Епсів Англії.
Різновиди
Розрізняють:
- епсоміт залізистий (відміна епсоміту, яка містить FeO);
- епсоміт кобальтистий (відміна епсоміту, яка містить до 2,5 % СоО);
- епсоміт марганцевистий (відміна епсоміту, яка містить до 20 % MnO);
- епсоміт мідно-цинковистий (відміна епсоміту з шт. Невада (США), яка містить мідь і цинк);
- епсоміт нікелистий (відміна епсоміту з серпентинітів Нової Зеландії, яка містить до 12 % NiO);
- епсоміт цинковистий (відміна епсоміту, яка містить до 3 % ZnO).
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
- ↑ а б в mineralienatlas.de
- ↑ а б Delamétherie J. Tableau des analyses chimiques des minéraux, et d'une nouvelle classification de ces substances, fondée sur ces analyses // Journal de Physique, de Chimie, d'Histoire Naturelle et des Arts — Paris: 1806. — Vol. 62. — P. 319–365, 376–405. — ISSN 1770-6483; 2419-0691
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Епсоміт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Епсоміт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
