Кнігиніче (ґміна)
| Гміна Кнігиніче | |
| 1934-1939, 1941-1944 | |
| Воєводство | Станіславське |
|---|---|
| Повіт | Рогатинський |
| Адмінцентр гміни | Кнігиніче (Княгиничі) |
| Тип гміни | Сільська |
| Площа | 81,56 км² |
| Громади | 9 |
| Населення (1931) • населення • густота населення |
9 832 120,5 осіб/км² |
Ґміна Кнігиніче — сільська гміна в Рогатинському повіті Станіславського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Бережани Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було містечко Кнігиніче (Княгиничі).
Об’єднану сільську ґміну Кнігиніче (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 р. у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Бабухув (Бабухів) (частина), Васючин, Заґуже Кнігиніцкє (Загір'я), Залуже (Залужжя) (частина), Кнігиніче (Княгиничі), Оскжесіньце (Воскресинці), Помонєнта (Помонята), Псари (частина), Явче (за винятком частини, віднесеної до ґміни Конюшкі)[1].
Площа ґміни — 81,56 км².
Кількість житлових будинків — 1 912.
Кількість мешканців — 9 832.[2]
Національний склад населення ґміни Рогатин на 01.01.1939[3]:
| село | населення | українці-грекокатолики | українці-латинники | євреї | поляки | польські колоністи |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Явче | 2360 | 1600 | 60 | 20 | 480 | 200 |
| Княгиничі | 2040 | 1330 | 60 | 610 | 40 | |
| Помонятина | 1220 | 1180 | 10 | 30 | ||
| Васючин | 2500 | 2150 | 300 | 10 | 40 | |
| Воскресінці | 1180 | 990 | 30 | 10 | 150 | |
| Загір’я Княгиницьке | 1520 | 1160 | 120 | 10 | 20 | 210 |
| Загалом | 10820 | 8410 | 570 | 670 | 760 | 410 |
| Відсотки | 100 % | 77,73 % | 5,27 % | 6,19 % | 7,02 % | 3,79 % |
17 січня 1940 р. ґміни ліквідовані, натомість утворені райони.
Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р.
На 1.03.1943 населення ґміни становило 9 043 особи.[4].
Примітки
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu rohatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. (пол.)
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej z oznaczeniem terytorjalnie im właściwych władz i urzędów oraz urządzeń komunikacyjnych. Warszawa, 1935 — s. 11. (Дані на основі перепису 1931 року та територіального поділу 1934)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 66-69.
- ↑ Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG. — s. 3. (нім.)