Кома (астрономія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:26, 12 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комета Ікея — Чжана (березень 2002)
Комета C/2001 Q4 (NEAT)

Комалат. coma, від дав.-гр. χομη/κομη — волосся) — хмара пилу й газу, що оточує ядро комети. Кома та ядро утворюють «голову» комети. Із наближенням комети до Сонця «голова» збільшується, інколи з'являється хвіст.

Кома комети має кулясту форму й іноді простягається на 100 тис. — 1,4 млн км від ядра[1].

У деяких випадках внаслідок взаємодії коми з плазмою сонячного вітру спостерігається надлишок рентгенівського випромінювання згенерованого прискореними електронами. Рентгенівські промені генеруються з підсонячного боку, де сонячний вітер впливає на кометну атмосферу, утворюючи ударну хвилю[2].

Примітки

  1. Яндекс. Словари: КОМЕТА. Архів оригіналу за 26 січня 2010. Процитовано 12 квітня 2013.
  2. Rigby A.; Cruz F.; Albertazzi B.; Bamford R.; Bell A.; Cross J.E.; ... Kuramitsu Y. Electron acceleration by wave turbulence in a magnetized plasma // Nature Physic. — 2018. — DOI:10.1038/s41567-018-0059-2.