Корчак (Житомирський район)
| село Корчак | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Тетерівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 472 |
| Площа | 1,416 км² |
| Густота населення | 333,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12421 |
| Телефонний код | +380 412 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°12′45″ пн. ш. 28°28′35″ сх. д. / 50.21250° пн. ш. 28.47639° сх. д.Координати: 50°12′45″ пн. ш. 28°28′35″ сх. д. / 50.21250° пн. ш. 28.47639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
206 м |
| Відстань до обласного центру |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12421, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Корчак, вул. Чуднівська, 24 |
| Карта | |
  Корчак | |
 Корчак | |
| Мапа | |
| |
Корча́к — село в Україні, у Тетерівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 472 осіб.
Історія
У 1906 році село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 14. Дворів 32, мешканців 163[1].
Поруч з селом знаходяться декілька поселень доби неоліту та поселення V—VII ст. відкрите у 1921 р. С. С. Гамченко, яке дало назву Корчацькій археологічній культурі. На західній околиці поселення V—VII ст. археологи знайшли розташовану яму (60 х 70 см, глибина 20 см), на дні якої лежали сім глиняних хлібців, що дало змогу вважати городище сакральним[2].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933.
Колишня назва села — Корц.
Географія
Село розташоване на березі річки Тетерів. Від обласного центру (Житомира) до села Корчак 15 км. Через село проходить траса Житомир — Хмельницький.
Література
Наш Корчак
Під Житомиром на Тетерів-ріці,
Корчували ліс, селились праотці.
В ряд — садиби понад шляхом — наш Корчак,
Що вглядається в майбутнє, як хлопчак.
Стерегли село лобасті валуни,
Це прибульці з крижаної давнини.
А село, немов родина — всі свої,
Переспівують тут півнів солов'ї.
Як всі села України — на вітрах,
Подолало воно важкий, гідний шлях:
І від голоду страдало, й від війни,
Та плекало і ремесла, і лани.
Проводжав Корчак синочків, на Фронти,
А тепер їх проводжає у світи,
Та лишає у серцях навік тепло
Невелике рідне батьківське село.
А село росте й заспівує пісні
Про корчацькі зорі радісні, ясні.
Що злітають нам на щастя по ночах
На село благословенне — наш Корчак.
Марія Зіновчук
Посилання
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ И. П. Русанова, Б. А. Тимощук Языческие святилища древних славян. — М.: Издательство «Ладога-100», 2007. — 304 с., ил., сх., таб.
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |