Корчак (Житомирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Корчак
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Громада Тетерівська сільська громада
Код КОАТУУ 1822083801
Основні дані
Населення 472
Площа 1,416 км²
Густота населення 333,33 осіб/км²
Поштовий індекс 12421
Телефонний код +380 412
Географічні дані
Географічні координати 50°12′45″ пн. ш. 28°28′35″ сх. д. / 50.21250° пн. ш. 28.47639° сх. д. / 50.21250; 28.47639Координати: 50°12′45″ пн. ш. 28°28′35″ сх. д. / 50.21250° пн. ш. 28.47639° сх. д. / 50.21250; 28.47639
Середня висота
над рівнем моря
206 м
Відстань до
обласного центру
15 км
Місцева влада
Адреса ради 12421, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Корчак, вул.Чуднівська,24 , тел. 49-99-35
Карта
Корчак. Карта розташування: Україна
Корчак
Корчак
Корчак. Карта розташування: Житомирська область
Корчак
Корчак
Мапа

Корча́к — село в Україні, в Тетерівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 472 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 14. Дворів 32, мешканців 163[1].

Поруч з селом знаходяться декілька поселень доби неоліту та поселення V—VII ст. відкрите у 1921 р. С. С. Гамченко, яке дало назву Корчацькій археологічній культурі. На західній околиці поселення V—VII ст. археологи знайшли розташовану яму (60 х 70 см, глибина 20 см), на дні якої лежали сім глиняних хлібців, що дало змогу вважати городище сакральним[2].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933.

Колишня назва села — Корц.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на березі річки Тетерів. Від обласного центру (Житомира) до села Корчак 15 км. Через село проходить траса Житомир — Хмельницький.

Література[ред. | ред. код]

Наш Корчак[ред. | ред. код]

Під Житомиром на Тетерів-ріці,

Корчували ліс, селились праотці.

В ряд — садиби понад шляхом — наш Корчак,

Що вглядається в майбутнє, як хлопчак.

Стерегли село лобасті валуни,

Це прибульці з крижаної давнини.

А село, немов родина — всі свої,

Переспівують тут півнів солов'ї.

Як всі села України — на вітрах,

Подолало воно важкий, гідний шлях:

І від голоду страдало, й від війни,

Та плекало і ремесла, і лани.

Проводжав Корчак синочків, на Фронти,

А тепер їх проводжає у світи,

Та лишає у серцях навік тепло

Невелике рідне батьківське село.

А село росте й заспівує пісні

Про корчацькі зорі радісні, ясні.

Що злітають нам на щастя по ночах

На село благословенне — наш Корчак.

Марія Зіновчук

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  2. И. П. Русанова, Б. А. Тимощук Языческие святилища древних славян. — М.: Издательство «Ладога-100», 2007. — 304 с., ил., сх., таб.