Корчацька культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
0550 Ukraine.png
East europe 5-6cc.png
Схема культур та їх зв'язків з утворенням слов'янських народів

Корчак — археологічна культура VIVII ст., варіант празької культури. Розповсюджена в північно-західних областях України та південних областях Білорусі (південними притоками Прип'яті та від Дніпра до Буга і Дністра). Розкопки розпочаті в 20-х рр. XX ст. С. С. Гамченком у селі Корчак під Житомиром, в особливу культуру виділена Юрієм Кухаренком. Представлена головним чином відкритими поселеннями з прямокутними напівземлянками та пічами-камянками, могильниками (ґрунтові трупоспалення в урнах та спалення під курганами). Характеризується специфічними формами ліпного неорнаментованного посуду, що є першим етапом розвитку слав'янської кераміки.

Характерними для цієї культури були невеликі, неукріплені селища на річках розміром 0,5-1 га і складались з 20-30 будівель, між селищами була незначна відстань від 0,5 до 3 км. В Україні було досліджено понад 300 жител цієї культури, переважно вони були квадратними напівземлянками, площею 6-20 метрів квадратних, зі стовповою або зрубною конструкцією стін. Дах двосхилий, обшивався соломою чи очеретом. В усіх житлах були виявлена дерев'яна підлога з колод. Печі в домівках носіїв корчацької культури були, або глинобитні, або кам'яні. Крім жител було виявлено чимало господарських будівель, характерних для цієї культури.

Основу господарства носіїв корчацької культури становило орне господарство. Крім цього мешканці поселень вирощували велику і малу рогату худобу, кіз, овець, свиней. Крім цих занять відомим було добування і обробка заліза, виготовлення ювелірних виробів. Поховальний обряд цієї культури був досліджений на основі 12 могильників і окремих поховань, великої різниці між усіма ранньослов'янськими культурами та культурами доби середньовіччя не спостерігалось. В основному поховання були ґрунтові часом трапляються й підкурганні, використовували кремацію, і вміщували прах в урни або ямки.

Існує декілька інтерпретацій від якої культури пішла корчацька культура, так наприклад П. М. Третяков вважав, що найбільше на цю культуру вплинули носії київської, пшеворської, черняхівської культур.

Складні етнокультурні процеси передували формуванню цієї культури; у подальшому її старожитності стали основою творення Луки-Райковецької культури VIII — IX ст.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Кухаренко Ю. В., Славянские древности V—IX веков на территории Припятского Полесья, в сб.: Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института истории материальной культуры, в. 57, М., 1955; (рос.)
  • Петров В. П., Памятники корчакского типа (по материалам раскопок С. С. Гамченко), в сб.: Материалы и исследования по археологии СССР, № 108, М., 1963; (рос.)
  • Русанова И. П., Карта распространения памятников типа Корчак (VI—VII вв. н. э.), там же, т. 176, М., 1970. (рос.)
  • Корчак (археол. культура). ВРЕ (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]