Кульчицький Микола Леонідович
| Кульчицький Микола Леонідович | |
|---|---|
| Дата народження | 1 квітня 1906 |
| Місце народження | Суботці, Дмитрівська волость, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 24 лютого 1989 (82 роки) |
| Місце смерті | Київ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Російська імперія СРСРУкраїна |
| Професія | кінооператор, оператор-постановник |
| Членство | НСКУ |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 0474462 |
Микола Леонідович Кульчицький (1 квітня 1908, с. Суботці Херсонська область — 24 лютого 1992, Київ) — радянський і український кінооператор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1983). Нагороджений медалями. Мав 12 авторських свідоцтв за винаходи в галузі кінотехніки.
Біографічні відомості
Народився 1908 р. в с. Суботці Херсонської обл. в родині службовця.
Закінчив операторське відділення Одеського державного технікуму кінематографії (1930), навчався в аспірантурі Київського кіноінституту (1930 — 1933).
Був членом Спілки кінематографістів України.
Помер 24 лютого 1992 р. в Києві.
Фільмографія
Працював на Одеській кінофабриці (1928—1934) у стрічках:
- «БУПР — не тюрма» (1928),
- «Радянська Молдавія» (1929),
- «25.000» (1930),
- «Всесвітній з'їзд пролетарських письменників» (1932),
- «Каховський плацдарм» (1934) та ін.
З 1934 р. — оператор Київської студії художніх фільмів. Зняв кінокартини:
- «Моє» (1934),
- «Справжній товариш» (1937, у співавт. з З. Чернявським),
- «Сорочинський ярмарок» (1938),
- «Травнева ніч» (1940, у співавт.),
- «Полум'я гніву» (1955),
- «Одного чудового дня» (1956),
- «Іван Франко» (1956),
- «Під Золотим орлом» (1957),
- «Киянка» (1-2 с, 1958—1959),
- «Небо кличе» (1959),
- «Спадкоємці» (1960),
- «Сейм виходить з берегів» (1962),
- «Новели Красного дому» (1963),
- «Немає невідомих солдатів» (1964),
- «Бур'ян» (1966),
- «На Київському напрямку» (1967),
- «Анничка» (1968),
- «На зорі туманної юності» (1970, т/ф, відзнака журі за найкращу операторську роботу Всесоюзного фестивалю, Мінськ, 1971),
- «Олеся» (1971),
- «Тихі береги» (1972),
- «Абітурієнтка» (1973, у співавт. з О. Прокопенком),
- «Щовечора після роботи» (1973),
- «Анна і Командор» (1974),
- «Ви Петька не бачили?» (1975),
- «Р. В. Р.» (1977),
- «Женці» (1978),
- «Червоне поле» (1979, т/ф, 2 с),
- «Мій генерал» (1979, т/ф, 2 а),
- «Жінки жартують серйозно» (1981),
- «Високий перевал» (1982),
- «Не було б щастя...» (1983) тощо.
Примітки
Література
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.88;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.222;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 342. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 345. — ISBN 5-88500-071-9.
Посилання
- Микола Кульчицький на сайті IMDb (англ.)
|
