Сотникова Віра Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сотникова Віра Михайлівна
рос. Вера Михайловна Сотникова
Дата народження 19 липня 1960(1960-07-19)[1][2] (63 роки)
Місце народження Сталінград, РРФСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Alma mater Школа-студія МХАТ
Професія акторка, кіноакторка, ведуча, телеведуча, продюсерка, кінопродюсерка
IMDb ID 0815478
verasotnikova.ru
CMNS: Сотникова Віра Михайлівна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сотникова.

Віра Михайлівна Сотникова (нар. 19 липня 1960, Сталінград, Сталінградська область, Російська РФСР, СРСР) — радянська і російська актриса театру і кіно, телеведуча.

Життєпис

Народилася 19 липня 1960 року в місті Сталінграді (з 10 листопада 1961 року — Волгоград), у робітничій родині. Батько — Михайло Петрович Сотников, працював шихтовщиком на одному з волгоградських заводів (завантажував металевий лом у доменну піч). Мати — Маргарита Петрівна Сотникова, працювала телефоністкою[3].

1978 року Віра приїхала до Москви вступати на філологічний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, однак поступила на акторський факультет Школи-студії МХАТ (керівник курсу — Олег Миколайович Єфремов), який закінчила 1982 року[4].

1983 року Віра Сотникова почала зніматися в кіно.

З 1984 року і дотепер працює в різних театрах Москви.

2013 року вона була номінована на премію «Золотий орел» у категорії «Найкраща жіноча роль на телебаченні» за роль Людмили Зикіної в телесеріалі «Людмила».

Родина

  • Батько — Михайло Петрович Сотників (помер), працював шихтовщиком на одному з волгоградських заводів[3].
  • Мати — Маргарита Петрівна Сотникова (24 листопада 1928 — 20 листопада 2017[5]), жила у Волгограді, працювала телефоністкою[3].
  • Старша сестра — Галина (померла).
  • Племінниця — Рита.
  • Внучата племінниця — Белла.
  • Чоловік — Юрій Нікольський
    • Син — Ян Нікольський
      • Онук Максим (нар. 2009 р.)
  • Незареєстрований шлюб (1993—2000) — Володимир Борисович Кузьмін (нар. 31 травня 1955), радянський і російський музикант. Віра зняла як режисерка п'ять кліпів на пісні[6].
  • Незареєстрований шлюб — Ренат Фаварисович Давлєтьяров (нар. 17 серпня 1961), російський продюсер, кінорежисер і сценарист, президент Гільдії продюсерів Росії[7].

Творчість

Фільмографія

  1. 1983 — Визнати винним — Ольга (Льока), перукарка, подруга Миколи Бойка
  2. 1984 — Мертві душі — донька Плюшкіна
  3. 1985 — Найчарівніша і найпривабливіша — Світлана, подруга Володі Смирнова (роль озвучила Наталія Гурзо)
  4. 1985 — Увага! Всім постам… — Люся, медсестра
  5. 1985 — Маріца — Ліза, сестра Тасілло Мадача
  6. 1985 — Незручна людина — Марина
  7. 1986 — Кур'єр — Наташа, коханка Федора Івановича, батька Івана Мірошникова
  8. 1986 — Державний кордон. Рік сорок перший — Ірина Голубєва, дружина лейтенанта Сушенцова
  9. 1987 — Державний кордон. За порогом перемоги — Ірина Голубєва, дружина лейтенанта Сушенцова
  10. 1987 — Кінець Вічності — Нойс Ламбент, кохана Ендрю Харлана
  11. 1989 — Право на минуле — Власта
  12. 1989 — Гу-га — Тамара Миколаївна, вчителька ботаніки, дружина майора Червоної армії
  13. 1990 — Битва трьох королів — Рубіна, наложниця турецького султана
  14. 1990 — Захочу — полюблю — Наталія Полянська
  15. 1990 — Полювання на сутенера — Ніна
  16. 1990 — Десять років без права листування — Фаїна, дружина Миколи «Татарина»
  17. 1991 — Історія Аляски — Джина
  18. 1992 — Байрон, або Балада про демона — Августа Лі, сестра Байрона
  19. 1993 — Роман імператора — Катерина Долгорукова, княжна
  20. 1993 — Сніданок з видом на Ельбрус — Лариса
  21. 1993 — Хочу до Америки — Нора
  22. 1993 — Аляска Кід — Джина
  23. 1993 — Гвинт — Віра Петрівна, співробітниця митниці, мати-одиначка
  24. 1997 — Королева Марго — Анрієтта Неверська (роль озвучила Ганна Каменкова)
  25. 1998 — Чорне море 213 — Белла
  26. 1998 — Полліанна — тітка Поллі
  27. 2000 — Любов.ru
  28. 2000 — Лицарський роман — Бригіта
  29. 2001 — П'ятий кут — Ліка
  30. 2002 — Олександр Пушкін — # 2003 — Театральний блюз — Жанна Андріївна Солнцева, відома актриса
  31. 2003 — Даша Васильєва. Любителька приватного розшуку — Наташа
  32. 2004 — Слова і музика — Марго
  33. 2005 — Неділя в жіночій лазні — Галина Петрівна Медякова
  34. 2006 — Танго любові — Наталія Антонівна, мати Каті
  35. 2006 — Перший швидкий — епізод
  36. 2006 — Клініка — Лариса Павлівна, лікар
  37. 2007 — Довгоочікуване кохання — Вероніка, працівниця страхової компанії
  38. 2007 — Жінка бажає знати — співачка
  39. 2008 — Управа — Морозова Ольга Андріївна, голова районної Управи
  40. 2008 — Відкрийте, міліція! — Ганна Петрівна Зелінська, майор міліції
  41. 2010 — Мій улюблений роздовбай — Наталя Миколаївна, фотограф
  42. 2012 — Наречений — Елла Вікторівна, дружина Артура, завідувачка дитячого садка
  43. 2013 — Людмила — Людмила Георгіївна Зикіна, радянська та російська співачка, виконавиця російських народних пісень, романсів, естрадних пісень
  44. 2014 — Кращі вороги — Марго (Маргарита Віталіївна Сомова), фахівець з антикваріату
  45. 2014 — Я більше не боюся — Олександра Терентіївна, власниця ресторану
  46. 2015 — Вірю не вірю — Лідія Якимівна, мати Кості

Телеспектаклі

  1. 1985 — Тев'є-молочник — Хава

Роботи в театрі

Московський драматичний театр на Малій Бронній (1984—1988)

  • «А все-таки вона крутиться» — Малахова (режисер Лев Дуров)
  • «Детектив кам'яного століття» — Ящірка (реж. О. Лазарєв, автор А. Володін)
  • «Татуйовані душі» — Ружа
  • «Ксантиппа і цей, як його…» — Мілена (реж. Л. Дуров)
  • «Поранений звір» — Тіло «В» (реж. С. Яшин, автор С. Коковкін)
  • «Ви чиє, старичйо?» — Лідія Павлівна (реж. А. Лазарєв, автор А. Васильєв)

Театр "Школа драматичного мистецтва Анатолія Васильєва (1988—1991)

  • «Доктор Живаго» — Лара (реж. М. Буткевич, автор Борис Пастернак)
  • «Шість персонажів у пошуках автора» — Моліна (реж. А. Васильєв, автор Л.Піранделло)
  • «Ідіот» — Настасья Пилипівна (реж. А. Васильєв, автор Федір Достоєвський)
  • «Чевенгур» — Софія (реж. М. Буткевич, автор М. Платонов)

Театр імені Мосовєта (1991—1993)

  • «Собачий вальс» — Єлизавета (реж. А. Житинкін, автор Л. Андрєєв)

МХАТ імені А. П. Чехова (1995—2004)

  • «Гофман» — Юлія (реж. М. Скорик, автор А. Гофман)
  • «Три сестри» — Маша (реж. О. Єфремов, автор А. Чехов)
  • «Дядя Ваня» — Олена Андріївна (О. Єфремов, автор А. Чехов)
  • «Антігона» — Ісмена (реж. Т. Чхеїдзе, автор Ж. Ануй)

Театр Луни (2000—2004)

  • «Подорож дилетантів» — пані Тучкова (реж. А. Проханов)

Театр Романа Віктюка (2006)

  • «Незбагненна жінка, що живе в нас» — Мауриция, Мадагаскар (реж. Р. Віктюк, автор Х. Левін)

Антрепризи:

  • «Адам і Єва» — Єва (реж. А. Кирющенко, автор А. Міллер)
  • «Чапаєв і порожнеча» — Анка (реж. П. Урсул, автор В. Пєлєвін)
  • «Майстер і Маргарита» — Маргарита (реж. В. Беляковіч, автор М. Булгаков)
  • «Сімейна ідилія» — Віка (реж. Д. Астрахан, автор О. Данілов)
  • «Маленькі афери великого міста» — Дафна (реж. А. Кирющенко)
  • «Сергій і Айседора» — Айседора Дункан (реж. Р. Віктюк)
  • «П'ять вечорів» — Тамара (реж. О. Анохіна, за п'єсою А. Володіна)

Робота на телебаченні

  • 2006—2008 — одна з ведучих телевізійної програми «Клуб колишніх дружин» на телеканалі «ТНТ»[8][9][10].
  • 2015—2018 — одна з ведучих телевізійної програми «Битва екстрасенсів» (16-й—19-й сезони) на телеканалі «ТНТ»[11].

Документальні фільми

  • 2010 — «Втеча у кохання».
  • 2014 — програма «Віра Сотникова: мої чоловіки» з телевізійного документального циклу «Нові російські сенсації» на телеканалі «НТВ»[12].
  • 2014 — програма «Віра Сотникова» з телевізійного документального циклу «Приватна історія» на телеканалі «Москва 24»[13].

Нагороди та номінації

  • 1992 — премія за найкращу жіночу роль другого плану на міжнародному кінофестивалі в Салоніках (фільм «Байрон»).
  • 2010 — Подяка Президента Російської Федерації за заслуги в галузі культури і багаторічну плідну роботу[14]
  • 2010 — спецприз «Золотий лелека» актрисі і продюсеру за виставу «Адам і Єва» на фестивалі «Амурська осінь».
  • 2014 — номінація на премію «Золотий орел» в категорії «Найкраща жіноча роль на телебаченні» за 2013 рік — за роль Людмили Зикіної в телесеріалі «Людмила».

Примітки

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ а б в Віра Сотникова. Біографія [Архівовано 2017-11-27 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Віри Сотникової, 25 листопада 2012 р.
  4. ↑ Акторський факультет. Випускники 1981—1990 рр. // Офіційний сайт Школи-студії МХАТ
  5. ↑ Померла мати Віри Сотникової. // starhit.ru (24 листопада 2017 року)
  6. ↑ Віра Сотникова. Біографія // verasotnikova.narod.ru
  7. ↑ Рудольф Великолепный (19 липня 2017). Самые громкие романы Веры Сотниковой. Дни ру. Процитовано 8 грудня 2018.
  8. ↑ Віра Сотникова збирає «Клуб колишніх дружин» // «Комсомольская правда», 12 квітня 2006 р.
  9. ↑ Віру Сотникову «звільнили» з «Клуб колишніх дружин» // Правда.Ру, 21 жовтня 2008 р.
  10. ↑ Віра Сотникова в передачі «Клуб колишніх дружин» на телеканалі ТНТ. Кадри з телепрограми // sotnikovavera.ru
  11. ↑ Віра Сотникова розповіла про чудеса на проекті «Битва екстрасенсів» // Сайт «Вокруг ТВ», 22 липня 2017 р.
  12. ↑ Програма «Віра Сотникова: мої чоловіки» з телевізійного документального циклу «Нові російські сенсації» (випуск від 29 березня 2014 р.) ВІДЕО // НТВ
  13. ↑ Програма документального циклу «Приватна історія»: «Віра Сотникова» (випуск від 15 листопада 2014 р.) ВІДЕО // Телеканал «Москва 24»
  14. ↑ Розпорядження Президента Російської Федерації від 12 грудня 2010 року № 862-рп «Про заохочення»

Посилання

Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сотникова_Віра_Михайлівна&oldid=33706255