Стриженов Олег Олександрович

Стриженов Олег Олександрович
Народився	10 серпня 1929(1929-08-10) (94 роки) Благовєщенськ, Далекосхідний край, РСФРР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор, кіноактор, актор театру
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1953)
У шлюбі з	Стриженова Ліонелла Іванівна і Стриженова Любов Василівнаd
Діти	Олександр Стриженов
Брати / сестри	Стриженов Гліб Олександрович
IMDb	nm0830580
Нагороди та премії
Золотий орел
Стриженов Олег Олександрович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Олег Олександрович Стриженов (рос. Олег Александрович Стриженов; нар. 10 серпня 1929(19290810), Благовєщенськ-на-Амурі, Далекосхідний край, РРФСР) — радянський і російський актор театру і кіно. Народний артист СРСР (1988).

Біографія

У 1935 році разом з сім'єю переїхав до Москви. Під час німецько-радянської війни працював у Науково-дослідному кінофотоінституті механіком з апаратури в цеху обробки плівки. Навчався в Театральному художньо-технічному училищі. Нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

В 1953 закінчив Театральне училище імені Б. В. Щукіна і став актором Державного російського драматичного театру в Таллінні. Через рік перебрався до Ленінграду, де відпрацював один сезон в ЛАТД імені О. С. Пушкіна, а потім до Москви, де з 1957 став актором Театру-студії кіноактора.

Заявив про себе як актор кіно головними ролями у фільмах «Овід» (1955) і «Сорок перший» (1956).

Ролі в кіно

1. 1951: Спортивна честь — уболівальник (епізод)
2. 1955: Овід — Артур Бертон, він же Овід / Феліче Ріварес
3. 1955: Мексиканець — Хосе Фернандес, він же Феліпе Рівера / Хоакін Фернандес
4. 1956: Сорок перший — поручик Вадим Миколайович Говорухо-Отрок
5. 1958: Ходіння за три моря — Афанасій Нікітін
6. 1958: Капітанська дочка — Петро Гриньов
7. 1958: У твоїх руках життя — Дудін
8. 1959: Білі ночі — мрійник
9. 1959: Північна повість — Павло Бестужев
10. 1960: Пікова дама — Германн
11. 1960: Дуель — Іван Лаєвський
12. 1961: Боягуз / Zbabelec  — солдат Олег
13. 1962: У мертвій петлі — Сергій Уточкін
14. 1963: Оптимістична трагедія — перший офіцер
15. 1964: Три сестри — барон Тузенбах
16. 1965: Третя молодість — П. І. Чайковський
17. 1966: Перекличка — Бородін
18. 1967: Прощай — Олег Старигін, лейтенант
19. 1968: Його звали Роберт — Сергій / Роберт
20. 1969: Непідсудний — Єгоров, льотчик
21. 1970: Місія в Кабулі — Роман Лужина
22. 1972: Земля, до запитання — Лев Маневич / Конрад Кертнер / Яків Микитович Старостін
23. 1975: Остання жертва — Вадим Григорович Дульчин
24. 1975: Зірка привабливого щастя — Сергій Григорович Волконський, князь
25. 1978: Карл Маркс. Молоді роки — Ламенне
26. 1980: Юність Петра — Василь Голіцин, князь
27. 1983: Приступити до ліквідації — Іван Олександрович Данилов, полковник міліції
28. 1985: Пан Великий Новгород — Олексій Бородін
29. 1986: Мій улюблений клоун — Дім Дімич
30. 1987: Акція — Карєєв
31. 1987: Оголошенню не підлягає — князь Ухтомінсmкий
32. 2000: Замість мене — Гагарін
33. 2004: П'ять зірок — директор готелю

Посилання

• Олег Стриженов