Сєриков Анатолій Никифорович
| Сєриков Анатолій Никифорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 листопада 1958 (65 років) Веприк, Бобровицький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
| Членство | Національна спілка журналістів України |
| Нагороди |
 |
Анато́лій Ники́форович Сє́риков (нар. 6 листопада 1958, с. Веприк Бобровицького району Чернігівської області[1]) — український журналіст, культуролог, видавець, громадський діяч. Заслужений журналіст України (1993), член Національної спілки журналістів України (1984) і Національної спілки краєзнавців України (1993).
Біографія
Освіта
Вищу освіту здобув на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1980), навчався також за кордоном.
Кар'єра
Головний редактор журналу «Пам'ятки України» (1984—1997, 2008—2010, з 2016), всеукраїнського тижневика «Культура і життя» (2009—2010, 2014 — квітень 2015), заступник директора ДП «Газетно-журнальне видавництво» (2009—2010 (із 2010 — Національне), 2014—2015) Міністерства культури України.
Засновник і видавець низки українських періодичних видань, зокрема науково-популярного ілюстрованого журналу «Пам'ятки України: історія та культура» (1994, спільно з Міністерством культури України), книжкової серії "Бібліотека журналу «Пам'ятки України» (1990) та журналу «RoundTrip» (2000).
Керівник проєктів, керуючий директор компанії C.V.P.M. Advertising Group (Німеччика, США, Кіпр, 1997—2008, 2011—2013).
Громадська діяльність
Член Національної спілки журналістів України, Заслужений журналіст України (1993).
Член Національної спілки краєзнавців України, директор Фундації Героя України, академіка Петра Тронька (2011—2014, на громадських засадах).
Тривалий час товаришував із краєзнавцем, академіком Петром Троньком. Родинна садиба Анатолія Сєрикова у селі Веприк Бобровицького району на Чернігівщині стала приміщенням для Музею Фундації Петра Тронька.[2]
Примітки
- ↑ Жити і працювати для України — для когось модний лозунг, а для Петра Тронька — життєве кредо
- ↑ На Чернігівщині відкрили музей краєзнавця П.Тронька. УНН. 12 липня 2015. Процитовано 22 липня 2020.
Посилання
Джерела
- Ситник А. Принагідно про Анатолія Сєрикова // Культура і життя. — 2010. — № 1-2. — С. 5.